Психотерапія в локусі соціологічного та оптиці критичного: методологія осмислення методичної фабрикації смислу
У статті окреслено теоретико-методологічну рамку критичного аналізу психотерапії в соціологічній оптиці, що слугує підґрунтям для формування майбутньої цілісної схематики дослідження. Авторка пропонує соціологічну концептуалізацію психотерапії, спираючись на напрацювання М. Фуко, Ж. Дельоза, Ф. Ґваттарі, Дж. Агамбена, Л. Болтанськи та Е. Кʼяпелло, що дозволяє вийти за межі традиційного розуміння її як інструменту допомоги. Натомість запропоновано розглядати її як дискурсивний простір і владного агента, що відтворює специфічні форми суб’єктності. Психотерапію пропонується осмислювати крізь фуколдіанську призму як психотерапевтичний дискурс і владний простір, де відбувається процес фабрикації смислу. У статті підкреслюється значущість аналізу психотерапії саме як дискурсивного феномену, що дозволяє простежити продукування та закріплення специфічних режимів знання, а саме того, як психотерапевтичний дискурс структурує уявлення про норму і патологію, формує нові режими інтерпретації емоційного досвіду та є простором реалізації владних механізмів. Аналізується двоїста природа влади в психотерапевтичному дискурсі: як така, що конструює соціальний простір, і як така, що одночасно конструюється ним, реалізуючись через суб’єкта – економічну людину (homo oeconomicus), – який трансформує елементи суб’єктності та особистого життя в економічну цінність. Демонструється, що психотерапія стимулює суб’єкта спостерігати, аналізувати та регулювати себе, перетворюючи власні емоції, досвід і страждання на ресурси для підвищення продуктивності та ринкової ефективності. Особлива увага приділяється подвійній природі практики психотерапії: вона виступає як техніка себе та як складова апарату безпеки, що відтворює логіку неолібералізму на рівні суб’єкта. Завдяки такій концептуалізації психотерапії стають видимими нові форми влади, що сучасне суспільство часто ортодоксально репрезентує як індивідуальну свободу або методи досягнення щастя, а не як явну форму експлуатації. Запропонований у статті підхід дозволяє по-новому осмислити взаємозв’язок психотерапевтичних практик з владними відносинами, відкриваючи перспективи для подальших емпіричних і теоретичних досліджень даного предмета.
Blanchflower, D., Bryson, A. (2024). The global loss of the u-shaped curve of happiness. Global Interdependence Center. URL: https://www.interdependence.org/the-global-loss-of-the-u-shaped-curve-of-happiness/
Urošević, M.A. (2024). Therapy culture and the production of subjectivity in neoliberalism. Filozofija i društvo, 4, 913-932. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1303742
Verhaeghe, P. (2007). Chronicle of a Death Foretold: The End of Psychotherapy. Lecture, Dublin, September.
LaMarre, A., Smoliak, O., Cool, C., Kinavey, H., Hardt, L. (2019). The Normal, Improving, and Productive self: unpacking neoliberal governmentality in therapeutic interactions. Journal of Constructivist Psychology, 32 (3), 236-253.
Foster, R. (2015). The therapeutic spirit of neoliberalism. Political Theory, 44 (1).
Olivier, B. (2020). The psychopolitics of (and psychotherapy required by) neoliberalism. Psychotherapy and Politics International.
Ptashnyk, O.I., Ptashnyk, S.I., Bilous, S.O. (2025). Emotional state and life orientations of students in conditions of instability: a sociological analysis. Habitus, 71 (2), 19-24 [in Ukrainian]
Dukhlii, P.M., Trofimova, D.O. (2024). The impact of war on the psychological state of Ukrainian citizens: an analysis of empirical data. Habitus, 68 (24), 141-150 [in Ukrainian]
Ivanova, T. (2017). Sociology of Anxiety in the Context of Individualization. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods, 39, 68-72. URL: https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/9847 [in Ukrainian]
Kniazieva, O. (2018). The Place of Hope and Worrying in the Structure of Socially Significant Feelings (on the Example of Odessa). Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods, 40, 101-108 [in Ukrainian]
Borodenko, О. (2019). Feeling of Happiness in Self-Assessments of Ukrainians. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Sociological studies of contemporary society: methodology, theory, methods, 41, 41-49.
Yasna, I. (2022). Forms of Contemporary Public Philosophical Discourse. Part 2. Expert Opinion, Practice, Therapy, Leisure. Grani, 25 (3), 16-24 [in Ukrainian]
Bourdieu, P., Wacquant, L. (2015). Reflexive Sociology. Kyiv: Meduza [in Ukrainian]
Huft, J. (2022). The history and future of the sociology of therapy: a review and a research agenda. The American Sociologist, 53, 437–464.
Foucault, M. (1965). Madness and Civilization. The history of insanity in the age of reason. New York: Randorn House, Inc.
Foucault, M. (2006). Psychiatric Power Lectures at the Collège de France, 1973-1974. London: Palgrave Macmillan London.
Golikov, A.S. (2018). Fabrication of Order. Knowledge in the Constitution of Social: monograph. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian]
Our psychiatric future and the (bio)politics of Mental Health: dialogues with Nikolas Rose. (2020). SciELO Brazil.
Foucault, M. (1978). The History of Sexuality. Vol. 1: An Introduction. New York: Pantheon Books.
Agamben, G. (1998). Homo Sacer: Sovereign Power and Bare Life. Stanford, California: Stanford University Press.
Deleuze, G., Guattari, F. (1983). Anti-Oedipus: Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Barthes, R. (1967). Elements of Semiology. London: Jonathan Cape.
Boltanski, L., Chiapello, E. (2007). The New Spirit of Capitalism. London: Verso.
Foucault, M. (2008). The birth of biopolitics: lectures at the Collége de France, 1978–1979. New York: Palgrave Macmillan.