Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

(Не)рівність можливостей в освіті та механізм нерепродукції

80
5
Article(ENG)(.pdf)

У статті йдеться про монополію закладів освіти в сфері розподілу умов життя між членами суспільства та про фактори, які сприяють соціальній мобільності. Теоретичний фокус зосереджений на теорії репродукції та новій теоретичній перспективі “нерепродукції”. Досить часто сама система освіти блокує соціальну мобільність, якій натомість мала б сприяти. Інститут освіти репродукує соціальну систему і водночас присутню в ній соціальну нерівність. Освітній шлях дитини може бути скерований її соціальним походженням. Саме ця ідея лежить в основі теорії репродукції. Проте і в ній є певні “прогалини”: коли дитина не репродукує клас свого соціального походження, і коли їй вдається зробити стрибок від нижчого соціального класу до вищого. Шанталь Жаке називає це явище “нерепродукцією” і намагається пояснити, за яких умов відбувається цей перехід, зокрема через освіту. Саме тому глибинне вивчення окремих випадків може стати оптимальним шляхом досягнення цієї цілі. Посилаючись на ці міркування, ми обрали кілька випадків соціальної мобільності через систему освіти та вирішили проаналізувати їх за допомогою якісних методів, з метою реконструювати фактори, які вплинули на їх соціальну мобільність, з їх історій життя. Нашу вибірку склали п‘ять учнів з кількох віденських середніх шкіл, яким вдалося потрапити до гімназії. Нашою метою було емпірично протестувати певні твердження теорії репродукції та нової теоретичної перспективи нерепродукції. У результаті ідентифіковано певні фактори інституційного характеру, які ускладнюють освітній шлях школярів і з якими вони мають боротися самостійно, звертаючись до ресурсів сім‘ї та активуючи власні здібності й якості, що Шанталь Жаке називає “комплекцією”. Крім того, нам вдалося окреслити пер­спективи подальших розвідок: фактори вибору професії, яка може забезпечити висхідну соціальну мобільність, роль рівня освіти батьків і гендерних особливостей дітей на освітньому шляху.

  1. Chien, C.-L., Montjouridès, P., Van der Pol, H. (2017). Global trends of access to and equity in postsecondary education. In Access to higher education: theoretical perspectives and contemporary challenges (pp. 3-32). Abingdon, Oxon, New York, NY: Routledge.

  2. Equity in Education. Breaking down barriers to social mobility. (2018). OECD. Overview and policy implications. Paris: OECD Publishing.

  3. El-Mafaalani, A. (2012). BildungsaufsteigerInnen aus benachteiligten Milieus. Wiesbaden: Springer VS [in German]

  4. Bremer, H. (2012). Die Milieubezogenheit von Bildung. In Handbuch Bildungssoziologie (pp. 829-846). Wiesbaden: Springer VS [in German]

  5. Bourdieu, P. (2001). Die Konservative Schule. In Wie die Kultur zum Bauern kommt. Über Bildung, Klassen und Erziehung (pp. 25-52). Hamburg: VSA [in German]

  6. Roth, T., Siegert, M. (2016). Does the Selectivity of an Educational System Affect Social Inequality in Educational Attainment? Empirical Findings for the Transition from Primary to Secondary Level in Germany. European Sociological Review, 32 (6), 779-791.

  7. Spiegler, T. (2018). Resources and requirements of educational upward mobility. British Journal of Sociology of Education, 13, 6. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/01425692.2018.1425131?scroll=top&needAccess=true

  8. Bohnsack, R., Nentwig-Gesemann, I., Nohl, A.-M. (2007). (Hrsg.): Die dokumentarische Methode und ihre Forschungspraxis. Opladen: VS.

  9. Kramer, R.-T. (2011). Abschied von Bourdieu? Perspektiven ungleichheitsbezogener Bildungsforschung. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften [in German]

  10. Erler, I. (2007). Die Illusion der Chancengleichheit. In Keine Chance für Lisa Simpson? Soziale Ungleichheit im Bildungssystem (pp. 39-47). Wien: Mandelbaum Verlag [in German]

  11. Bourdieu, P., Passeron, J.-C. (1977). Reproduction in Education, Society and Culture. London: Sage.

  12. Hauschild, K., Gwosć, C., Netz, N., Mishra, S. (2015). Social and Economic Conditions of Student Life in Europe. Synopsis of indicators. Eurostudent V 2012-2015. Bielefeld: W. Bertelsmann Verlag [in German]

  13. Gofen, A. (2009). Family Capital: How First-Generation Higher Education Students Break the Intergenerational Cycle. Family Relations, 58 (1), 104-120.

  14. King, V. (2006). Ungleiche Karrieren. Bildungsaufstieg und Adoleszenzverläufe bei jungen Männern und Frauen aus Migrantenfamilien. In V. King, H.-Ch. Koller (Eds.), Adoleszenz – Migration – Bildung. Bildungsprozesse Jugendlicher und Erwachsener mit Migrationshintergrund (pp. 27-46). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften [in German]

  15. London, H.B. (1989). Breaking Away: A Study of First-Generation College Students and Their Families. American Journal of Education, 97 (2), 144-170.

  16. Raiser, U. (2007). Erfolgreiche Migranten im deutschen Bildungssystem – es gibt sie doch. Berlin: LIT Verlag.

  17. Jackson, B., Marsden, D. (1966). Education and the Working Class. Harmondsworth: Penguin Books.

  18. Solga, H. (2005). Meritokratie – die moderne Legitimation ungleicher Bildungschancen. In Institutionalisierte Ungleichheiten. Wie das Bildungssystem Chancen blockiert (pp. 19-38). Weinheim/München: Juventa Verlag [in German]

  19. Bell, D. (1994). The Coming of Post-Industrial Society. In Social Stratification: Class, Race, and Gender in Sociological Perspective (pp. 686-697). Boulder, CO: Westview Press.

  20. Gomolla, M., Radtke, F.-O. (2002). Institutionelle Diskriminierung. Die Herstellung ethnischer Differenz in der Schule. Opladen: Leske + Budrich [in German]

  21. Jaquet, Ch. (2018). Zwischen den Klassen: Über die Nicht-Reproduktion sozialer Macht. Göttingen: Konstanz University Press [in German]

  22. Bisanti, F., Burak, O., Mihailova, M. (2019). Jugendliche Lebenswelten. Der Weg in/durch das Gymnasium. Wien [in German]

Повний текст