Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Архетипіка багатополярного світу: від війни до миру

24
5
Стаття(УКР)(.pdf)

За допомогою архетипної методології проаналізовано проблему становлення багатополярної системи міжнародних відносин, яка відбувається на фоні повномасштабної збройної агресії Росії проти України. Зосереджено увагу на феномені безпеки як передумови індивідуальної та колективної діяльності, яка слугує хранителем еволюції світової історії, якій відомі різні міжнародні системи відносин, їх класифікації та типологізації: однополярна, біполярна та багатополярна. Зазначено, що після розпаду СРСР в Росії вже тривалий час культивується ресентимент з приводу американоцентричного світу як слідство радянської поразки в холодній війні. Остання, на думку авторів статті, є проявом війни ідентичностей, якщо розглядати їх як ієрархію цінностей. Таким чином, нинішнє відтворення передумов попередньої холодної війни по суті стає наслідком процесу суспільних змін і, насамперед, самосвідомості українського суспільства, які беруть початок від “Помаранчевої революції” (2004 р.). Саме тоді, за даними авторського моніторингу (1992–2022 рр.), відбулися сутнісні зміни в самосвідомості українців: колективістські цінності поступилися місцем індивідуалістській самосвідомості, внаслідок чого відбулися радикальні інституційні зміни в суспільстві. Водночас нереалізованість у цілому суспільних очікувань упродовж буквально одного (2005 р.) року каталізувала інверсію суспільної свідомості та її патопсихологічний стан, проявом чого став феномен “нонконформізму” часів “Революції Гідності” (2013–2014 рр.). Сутнісно посилили патопсихологічний стан впливи екологічного та реформаторського факторів. Російсько-українська війна (2014–2022 рр.) стала завершальним акордом трансформації суспільної свідомості українського суспільства. На нашу думку, завершення трансформаційних змін в Україні після війни відбуватиметься одночасно з переходом світу до постмодерної багатополярної системи міжнародних відносин. При цьому, якщо для періоду модерну був характерний блоковий підхід до забезпечення національної безпеки, то в умовах постмодерної системи міжнародної безпеки ця проблема вирішуватиметься за допомогою поєднання ієрархічних і мережевих властивостей нової – багатополярної міжнародної системи. При цьому головними залишаться питання контролю за комунікаціями, джерелами постачання ресурсів і технологій. Постмодерна багатополярна система міжнародних відносин складатиметься з кількох ієрархічних структур. Формування в цілому постялтинської системи міжнародних відносин відбуватиметься в складних умовах “багатополярного протистояння” у взаємозалежному світі. Фактор взаємозалежності багатополярної міжнародної структури вселяє оптимізм в умовах дії нового постмодерного міжнародного імперативу: “єдності світу в його різноманітності”, який достатньо враховує соціокультурну специфіку нашої країни та об’єм місця національним інтересам незалежної України.

  1. Aron, R. (2000). Peace and war between nations. Kyiv: Universe [in Ukrainian]

  2. Omelianchuk, A. (2022, April 5). Russian-Ukrainian war. Interim geopolitical conclusions. Khvylia. URL: https://hvylya.net/analytics/250281-rossiysko-ukrainskaya-voyna-promezhutochnye-geopoliticheskie-vyvody [in Ukrainian]

  3. Yermak, A. (2022). The global system has failed. Ukraine is showing the world how to build a better one. Time. URL: https://time.com/6171833/ukraine-global-system-failed/

  4. Shchepanskyi, Ya. (1969). Basic concepts of sociology. Moscow: Progress [in Russian]

  5. Donchenko, O., Romanenko Yu. (2001). Archetypes of social life and politics (in-depth regulations of psychopolitical everyday life). Kyiv: Lybid [in Ukrainian]

  6. Moscovici, S. (1998). A machine that creates gods. Moscow: Center for Psychology and Psychotherapy [in Russian]

  7. Afonin, E.A. (1998). Social relativism or sociology of the transition period of social development: a creative result of 10 years of research. Kyiv [in Ukrainian]

  8. Afonin, E.A., Bandurka, O.M., Martynov, A.Yu. (2000). Social development AD. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo [in Ukrainian]

  9. Afonin, E.A., Bandurka, O.M., Martynov, A.Yu. (2002). The great crossway (global problems of the present: socio-historical analysis). Kyiv: Parapan [in Ukrainian]

  10. Afonin, E.A., Bandurka, O.M., Martynov, A.Yu. (2003). The great coevolution: global problems of the present: historical and sociological character. 2nd ed. and ext. Kiev: Parlamentskoe izdatelstvo [in Russian]

  11. Afonin, E.A., Bandurka, O.M., Martynov, A.Yu. (2008). Social cycles: a historical and sociological approach. Kharkiv: Tytul [in Ukrainian]

  12. World-system approach. (2015). In M.P. Trebin (Ed.), Political science encyclopedic dictionary. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian]

  13. Hrushevskyi, M.S. (1931). History of Ukraine-Rus’, 9, 2. Kyiv [in Ukrainian]

  14. Durkheim, E. (2013). De la division du travail social. Presses Universitaires de France [in French]

  15. Afonin, E.A., Martynov, A.Yu. (2019). Ukrainian miracle: from depression to social optimism. Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy [in Ukrainian]

  16. Soloviev, V.S. (1996). Justification of good: Moral philosophy. Moscow: Respyblika [in Russian]

Повний текст