Міждисциплінарна модель поведінкового вибору та інструменти попередження делінквентності у повоєнні часи (архетиповий підхід)

Представлено міждисциплінарну модель поведінкового вибору. На її основі розглянуто механізми поведінкового вибору і підсумовано, що архетиповий підхід дозволяє охопити й об’єднати соціально-психологічний та біологічний підходи у процесі аналізу впливу різних факторів зовнішнього середовища на поведінковий вибір індивіда. Зокрема, розглянуто механізми виникнення та поширення делінквентної поведінки індивідів у кризових умовах. Припущено, що інертна в нормальних умовах і стійка до змін соцієтальна психіка стає більш пластичною в критичних умовах з високим ступенем невизначеності. Це полегшує адаптацію соціальної сис­теми до нових умов в результаті унормування нової (успішної) у них поведінки індивідів, що формується на основі нових (швидко змінених) соціальних установок, цінностей, переконань і норм. Таким чином, прояви делінквентності у воєнні та повоєнні часи можна розглядати як побічний результат природного прагнення соціальної системи до стабільності у нових умовах зовнішнього середовища. Відповідно, попередження делінквентності стає способом унормування поведінки індивідів, що намагається повернутись у докризові умови, і одночасно фактором сприяння її адаптації до нових умов життєдіяльності. Зроблено висновок про те, що подолання деструктивних наслідків війни лежить у площині корекції та оновлення соціальної структури як нового соціального середовища, що гармонійно вплине на поведінку індивідів відповідно до надбаних соціальних установок, цінностей, переконань і норм, які її визначають. За результатами аналізу розробленої моделі та визначених механізмів впливу на поведінковий вибір сформовано підходи до вибору практичних інструментів попередження делінквентності у повоєнні часи – колективних заходів за участі представників цільової аудиторії, а також запропоновано спосіб впорядкування їхньої колективної діяльності. Припущено, що предметом подальших досліджень може стати перевірка в реальних умовах дієвості та ефективності запропонованих заходів, вдосконалення методики їхнього проведення і вироблення критеріїв та методик оцінки отриманих результатів.