Святковий календар як маркер (не)підтримки українцями декомунізації та дерусифікації
У статті розглянуто окремі календарні свята як елементи політики пам’яті в Україні, зосереджено увагу на їхньому значенні в контексті декомунізаційних і дерусифікаційних процесів. Метою статті є дослідити зв’язок між практиками святкування пам’ятних дат і ставленням до політики декомунізації та дерусифікації. Теоретичну інтерпретацію феномену свята як елементу історичної пам’яті здійснено на основі класичних соціологічних концепцій (Е. Дюркгайма, М. Альбвакса, Р. Кайюа). У запропонованій теоретичній рамці свята аналізуються як сакральні моменти соціального гуртування, ритуали символічного порушення порядку та календарні механізми історичної легітимації. Емпірична частина ґрунтується на результатах соціологічного опитування, проведеного за квотною вибіркою за віком, статтю, макрорегіоном і типом населеного пункту. Під час аналізу використано індекс Жаккара з метою виявлення зв’язків між святковими практиками та ставленням до декомунізації й дерусифікації. На основі кластерного аналізу виокремлено два типи респондентів: 1) проукраїнські кластер (61%), характерний для Західної та Північної України, малих і середніх міст, складається з осіб з вищою освітою, середнім доходом і високою підтримкою дерусифікації; 2) прорадянський кластер (39%) – поширений у Східній та Південній Україні, великих містах, складається з осіб із середньою освітою, нижчим доходом і критичним ставленням до декомунізації та дерусифікації. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого аналізу національних ідентичностей, суспільних настроїв і політики пам’яті у країнах з пострадянським та постколоніальним досвідом.
Males, L. (2016). The discourse of decommunization in Kyiv. Sociological Studios, 2, 16-21 [in Ukrainian]
Males, L., Deineka, A. (2020). The discourse of Kyiv’s decommunization in the frame of toponymic renaming. Ideolohiia i polityka – Ideology and Politics, 1 (15), 115-142. URL: https://www.ideopol.org/wp-content/uploads/2020/05/Rus.-06.-01.-2020.-Males-Deineka-Full.pdf [in Russian]
Kasianov, H. (2018). Past Continuous: Historical policy of the 1980s–2000s. Ukraine and its neighbors. Kyiv: Laurus [in Ukrainian]
Golikov, O. (2020). (Re-)naming and decommunization in Ukrainian: macropolicies, historical memory and the risks of mediatization (Kharkiv case). Ideolohiia i polityka – Ideology and Politics, 1 (15), 33-62 [in Russian]
Gnatiuk, A., Melnychuk, A. (2020). Spatial-temporal aspects of toponymy decommunization in the city of Kyiv. Ideolohiia i polityka – Ideology and Politics, 1 (15), 83-114 [in Russian]
Kovalchuk, T. (2024). Derussification of the public space in Ukraine as conditioned by the full-scale Russian-Ukrainian war. Intermarum: History, Policy, Culture, 14, 112074 [in Ukrainian]
Gnatiuk, O., Melnychuk, A. (2023). A case study of de-Russification of Ukrainian hodonyms: Rigged trial or justice restored? Names: A Journal of Onomastics, 71 (4), 41-55.
Golikov, O., Nolbat, S. (2024). Space of perception of holidays by Ukrainians: towards the possibilities of conceptualization. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 149-168 [in Ukrainian]
Ukrainians’ attitudes toward historical memory and decommunization: Results of a nationwide survey. (2023). Kyiv International Institute of Sociology. URL: https://kiis.com.ua/materials/news/20230320_d2/UCBI_History2023_rpt_UA_fin.pdf
Stryiek, T., Konechna-Salamatin, Y., Otrishchenko, N. (2018). History. People. Events. Research report on the memory of contemporary Poles and Ukrainians. Warsaw: Collegium Civitas. URL: http://konieczna-salamatin.eu/pliki/Raport_ukr.pdf [in Ukrainian]
Sudyn, D. (2021). Multiplicity of historical memory models in Ukrainian society. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 65-90 [in Ukrainian]
Males, L., Motuzenko, B. (2022). Ukrainian Media and History: Representation, Interpretation, and Use of the Past in the Media Discourse. In J. Czapliński, A.M. Sieradzka-Baziur, T. Stryjek (Eds.), The Politics of Memory in Poland and Ukraine: From Reconciliation to De-Conciliation (pp. 211-245). Routledge.
Assmann, J. (2008). Communicative and cultural memory. In Cultural memory and early civilization: Writing, remembrance, and political imagination. Cambridge: Cambridge University Press. URL: https://archiv.ub.uni-heidelberg.de/propylaeumdok/1774/1/Assmann_Communicative_and_cultural_memory_2008.pdf
Nora, P. (1989). Between memory and history: Les lieux de mémoire. Representations, 26, 7-24. URL: https://eclass.uoa.gr/modules/document/file.php/ARCH230/PierreNora.pdf
Nora, P. (1996). Realms of memory: Rethinking the French past. Vol. 1: Conflicts and divisions. Columbia University Press.
Liashenko, O.O. (2012). Ukrainian political nation: Ethnopolitical aspect. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 52, 205-216. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/liaschenko_ukrainska.pdf [in Ukrainian]
Durkheim, É. (1995). The elementary forms of religious life. New York: Free Press.
Caillois, R. (1959). Man and the sacred. Glencoe, IL: Free Press.
Halbwachs, M. (1992). On collective memory. Chicago: University of Chicago Press.
Assmann, A. (2011). Cultural Memory and Early Civilization. Writing, Remembrance, and Political Imagination. Cambridge: Cambridge University Press.