Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Вплив мілітарної ідентичності на соціальну адаптацію українських ветеранів

75
10
Article(ENG)(.pdf)

Досліджено вплив різних форм мілітарної ідентичності ветеранів на їх соціальну адаптацію. Мілітарну ідентичність визначено як результат соціальної ідентифікації військовослужбовця з армією через інтерналізацію цінностей і норм, прийнятих у мілітарному полі. Ветеран – це військовослужбовець, який служив в армії, брав участь у бойових операціях і був демобілізований внаслідок закінчення строку служби або за станом здоров’я, незалежно від роду військ і виду військової служби. Використано соціологічну методику вимірювання різних форм мілітарної ідентичності ветеранів (стійкої, ситуативної та несформованої) за допомогою таких критеріїв: спрямованість ідентифікації, біографічна значущість військової служби, сприйняття армії як сім’ї, екзистенційна оцінка військової служби, важливість військових практик після демобілізації, соціальні контакти з колишніми військовослуж­бовцями, позитивна оцінка військової культури дисциплінованості. Вивчено вплив на форму­вання мілітарної ідентичності ветеранів АТО/ООС таких чинників: термін служби в армії, вік призову, мотивація до військової служби, сімейний стан і наявність травматичного бойового досвіду. Показано результати дослідження “Мілітарна ідентичність та соціальна адаптація ветеранів АТО/ООС” (2019–2020 рр.); за квотною вибіркою опитано 400 ветеранів АТО/ООС (n = 400). Виявлено, що ветерани зі стійким типом мілітарної ідентичності мають низький рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища; ветерани зі ситуативним типом мілітарної ідентичності – переважно середній рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища; ветерани з несформованим типом мілітарної ідентичності – переважно високий рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища.

  1. Johansen, R., Martinussen, M., Kvilvang, N. (2015). The influence of military identity on work engagement and burnout in the Norwegian army rapid reaction force. Journal of Military Studies, 6, 1-11.

  2. Harraway, D. (1991). Simians, syborgs, and women: the reinvention of nature. New York Routledge.

  3. Sokurianska, L., Bataeva, E., Bakirov, V. (2019). Ukrainian veterans in higher education: military identity and educational practices. The Ideology and Politics Journal, 2 (13), 167-184.

  4. Cantrell, B.C., Dean, C. (2007). Once a warrior: wired for life. Seattle, WA: WordSmith Books.

  5. Eriksson, M. (2004). Idealism or professionalism? Journal of Military Ethics, 7, 75-90.

  6. Heinecken, L. (2015). The military, war and society: the need for critical sociological engagement. Scientia Militaria: South African Journal of Military Studies, 43 (1), 1-16.

  7. Johansen, R.B., Laberg, J.C., Martinussen, M. (2013). Measuring military identity: scale development and psychometric evaluations. Social Behavior and Personality: An International Journal, 41, 861-880.

  8. Lancaster, S.L., Hart, R.P. (2015). Military identity and psychological functioning: a pilot study. Military Behavioral Health, 3, 83-87.

  9. Lancaster, S., Kintzle S., Castro C. (2018). Validation of the Warrior Identity Scale in the Chicagoland veterans study. Identity: an international journal of theory and research, 18 (1), 34-43.

  10. Maringira, G., Gibson, D., Richters, A. (2015). “It’s in my blood”: the military habitus of former Zimbabwean soldiers in exile in South Africa. Armed Forces & Society, 41 (1), 23-42.

  11. Smith, R.T., True, G. (2014). Warring identities: identity conflict and the mental distress of American veterans of the wars in Iraq and Afghanistan. Society and Mental Health, 4, 147-161.

  12. Woodruff, T., Kelty, R., Segal, D.R. (2006). Propensity to serve and motivation to enlist among American combat soldiers. Armed Forces & Society, 32 (3), 353-366.

  13. Woodward, R., Jenkins, K.N. (2011). Military identities in the situated accounts of British military personnel. Sociology, 45, 252-268.

  14. Ben-Dor, G., Pedahzur, A., Canetti-Nisim, D., Zaidise, E., Perliger, A., Bermanis, S. (2007). I versus we: collective and individual factors of reserve service motivation during war and peace. Armed Forces & Society, 34, 565-592.

  15. Blackburn, D. (2016). Transitioning from military to civilian life: examining the final step in a military career. Canadian Military Journal, 16 (4), 53-61.

  16. Blackburn, D. (2017). Out of uniform: psychosocial issues experienced and coping mechanisms used by Veterans during the military-civilian transition. Journal of Military, Veteran and Family Health, 3 (1), 62-69.

  17. Chicas, J., Maiden, P., Oh, H., Wilcox, S., Young, D. (2012). From war to the workplace: Helping veterans transition to civilian work settings. Center for Innovation and Research (CIR) on Veterans and Military Families. URL: http://cir.usc.edu

  18. Cooper, L., Caddick, N., Godier, L., Cooper, A., Fossey, M., Engward, H. (2017). A model of the military to civilian transition: Bourdieu in action. Journal of Military, Veteran and Family Health, 3 (2), 53-60.

  19. Demers, A.L. (2011). When veterans return: The role of community in reintegration. Journal of Loss and Trauma, 16 (2), 160-179.

  20. Higate, P.R. (2001). Theorizing continuity: from military to civilian life. Armed Forces & Society, 27 (3), 443-460.

  21. Robinson, J., Littlefield, P., Schleuning, A. (2017). Transforming veterans’ experiences during military-to-civilian transition: gaps and opportunities. Washington, DC: Center for Innovation, U.S. Veterans Administration.

  22. Bataeva, E., Artemenko, A. (2018). Concept of military identity in modern sociology. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia “Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspilstva: metodolohiia, teoriia, metody” – Visnyk V.N. Karazin Kharkiv National University. Series “Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods”, 40, 29-35  [in Russian]

  23. Bataeva, E., Artemenko, A. (2018). Methodological aspects of measuring military identity. Ukrainian Sociological Journal, 19 (1-2), 32-42 [In Russian]

  24. Tajfel, H. (1982). Social identity and intergroup relations. Annual Reviews Psychology, 33, 1-39.

  25. Grimell, J. (2017). Making dialogue with an existential voice in transition from military to civilian life. Theory & Psychology, 27 (6), 832-850.

  26. Castano, E., Yzerbyt, V., Bourguignon, D., Seron, E. (2002). Who may enter? The impact of ingroup identification on ingroup–outgroup categorization. Journal of Experimental Social Psychology, 38, 315-322.

  27. Castano, E., Yzerbyt, V., Bourguignon D. (2003). We are one and I like it. The impact of entitativity on social identification. European Journal of Social Psychology, 33, 735-754.

  28. Friedman, M.J. (2006). Posttraumatic stress disorder among military returnees from Afghanistan and Iraq. American Journal of Psychiatry, 163 (4), 586-593.

  29. Artemenko, A., Bataeva, E. (2020). Methodological aspects of measuring levels of veterans’ social adaptation. Technium Social Sciences Journal, 14, 655-660.

Повний текст