Особливості вимірювання особистісного та соціального благополуччя в Європейському соціальному дослідженні
Розглянуто теоретичне підґрунтя, а також емпіричні результати використання інструментарію, запропонованого в Європейському соціальному дослідженні для оцінки особистісного та соціального благополуччя. Аналіз здійснено на основі результатів використання шкал вимірювання емоційного благополуччя, енергійності та функціональності. Успішною можна назвати перевірку внутрішньої узгодженості та факторної валідності тільки для шкали енергійності. Для двох інших шкал результати є, в кращому випадку, суперечливими. Особливо це стосується шкали емоційного благополуччя, якщо йдеться про російсько- або україномовну версію методики. Також оцінено особливості використання в Європейському соціальному дослідженні скороченого варіанта CES-D – відомої шкали, призначеної для вимірювання психологічного дистресу серед загального населення. З’ясовано, що CES-D характеризується високою теоретичною та факторною валідністю, а також високою внутрішньою узгодженістю. Проте питання викликає специфіка факторної структури методики. Поясненням цього може бути: двоаспектність емоційного досвіду; зміщення, викликані специфікою запитань; зведення в рамках однієї методики двох феноменів. У цілому ж з’ясовано ряд проблем, характерних для вимірювання особистісного та соціального благополуччя в Європейському соціальному дослідженні: неврахування широкої інституційної специфіки, еклектичність у розгляді феномену особистісного благополуччя, а також відсутність уніфікації окремих індикаторів. Можливим вирішенням зазначених проблем автор вважає звернення до теоретико-методологічної рамки соціології психологічного дистресу. У цьому контексті перспективним є оцінка шкали емоційного благополуччя та CES-D у межах аналізу різних компонентів процесу стресу, а також оцінка якості цих шкал у різних європейських країнах.
ESS Round 6: European Social Survey Round 6 Data. (2012). Data file edition 2.3. NSD – Norwegian Centre for Research Data, Norway – Data Archive and distributor of ESS data for ESS ERIC.
Thompson, S., Marks, N. (2008). Measuring well-being in policy: issues and applications. London: New Economics Foundation.
Jeffrey, K., Abdallah, S., Quick, A. (2015). Europeans’ personal and social wellbeing: topline results from Round 6 of the European Social Survey. London: Centre for Comparative Social Surveys.
European Social Survey. Measuring and Reporting on Europeans’ Wellbeing: Findings from the European Social Survey. (2015). London: ESS ERIC.
Dembitskyi, S. (2016). Theoretical validation in sociological research: methodology and methods. Moscow: Lenand [in Russian]
Kessler, R.C., Andrews, G., Colpe, L.J., Hiripi, E., Mroczek, D.K., Normand, S.L., Zaslavsky, A.M. (2002). Short screening scales to monitor population prevalences and trends in non-specific psychological distress. Psychological medicine, 6, 959-976.
Huppert, F.A., Whittington, J.E. (2003). Evidence for the independence of positive and negative well‐being: Implications for quality of life assessment. British journal of health psychology, 1, 107-122.
Huppert, F.A., Andrew, C., Frey, B., Marks, N., Siegrist, J. (2005). Personal and social well-being: Creating indicators for a flourishing Europe.
Radloff, L.S. (1977). The CES-D scale: A self-report depression scale for research in the general population. Applied psychological measurement, 3, 385-401.
Dembitskyi, S.S. (2018). The study of psychological distress in sociological research: history and methodology. Ukr. socìum – Ukrainian society, 1, 36-48 [in Ukrainian]
Ros, L., Latorre, J.M., Aguilar, M.J., Serrano, J.P., Navarro, B., Ricarte, J.J. (2011). Factor structure and psychometric properties of the center for epidemiologic studies depression scale (CES-D) in older populations with and without cognitive impairment. The International Journal of Aging and Human Development, 2, 83-110.
Bracke, P., Levecque, K., Van de Velde, S. (2008). The psychometric properties of the CES-D 8 depression inventory and the estimation of cross-national differences in the true prevalence of depression. URL: https://www.researchgate.net/publication/237379690_The_psychometric_properties_of_the_CES-D_8_depression_inventory_and_the_estimation_of_cross-national_differences_in_the_true_prevalence_of_depression
Van de Velde, S., Levecque, K., Bracke, P. (2009). Measurement equivalence of the CES-D 8 in the general population in Belgium: a gender perspective. Archives of Public Health, 1, 15-29.
Missinne, S., Vandeviver, C., Van de Velde, S., Bracke, P. (2014). Measurement equivalence of the CES-D 8 depression-scale among the ageing population in eleven European countries. Social science research, 46, 38-47.
Karim, J., Weisz, R., Bibi, Z., Rehman, S. (2015). Validation of the eight-item center for epidemiologic studies depression scale (CES-D) among older adults. Current Psychology, 4, 681-692.