Афективна поляризація як маркер суспільного розколу: нові підходи до дослідження
Стаття присвячена створенню й апробації інструменту для оцінки емоційного ставлення до політиків з метою подальшого прогнозування впливу афективної поляризації на характер політичних протистоянь. Здійснено операціоналізацію теоретичної схеми емоцій Р. Плутчика, запропоновано інструмент для оцінки емоційного сприйняття й апробовано його використання для вимірювання емоційного сприйняття Президента. Змодельовано вісім базисних атитюдів, які можуть бути покладені в основу поведінкових матриць, що представляють різні типи зв’язку емоційних оцінок з поведінковими установками. Апробацію інструментарію здійснено в опитуванні за участю 1420 респондентів. Виокремлено два латентних фактори, які демонструють внутрішню зв’язаність восьми пар біполярних емоцій щодо об’єкта Президент. Перший фактор описує емоції поразки, другий – емоції перемоги. Підтверджено наявність афективного розколу за лінією емоційного ставлення до Президента між тими, хто голосував за і проти нього. Виявлено, що структура емоційного сприйняття Президента переможцями рухлива і поєднує як позитивні, так і негативні переживання, а структура емоційного ставлення переможених є монохромною та представлена переважно негативними емоціями. При порівнянні емоційних профілів представників полярних за своїм ставленням груп виявлено, що поведінкова модель переможених утворена змішуванням двох базисних атитюдів – заcмучені та відчужені, поведінкова модель переможців сформована на основі базисного атитюду стекхолдери. Емоційний профіль осіб, які не голосували за жодного з кандидатів, у цілому є ближчим до профілю переможців. Виявлено значущі відмінності емоційного сприйняття Президента між тими, хто голосував за і проти нього, а також особливості емоційного сприйняття залежно від рівня освіти та матеріального становища.
Tajfel, H., Turner, J. (2001). An integrative theory of intergroup conflict. In M.A. Hogg, D. Abrams (Eds.), Intergroup relations: Essential readings (pp. 94-109). Philadelphia: Psychology Press.
Iyengar, S. Sood, G., Lelkes, Y. (2012). Affect, Not Ideology: A Social Identity Perspective on Polarization. Public Opinion Quarterly, 76 (3), 405-431.
Mason, L. (2015). ‘I Disrespectfully Agree’: The Differential Effects of Partisan Sorting on Social and Issue Polarization. American Journal of Political Science, 59 (1), 128-145.
Banda, K., Cluverius, J. (2018). Elite polarization, party extremity, and affective polarization. Electoral Studies, 56, 90-101.
Westwood, S., Iyengar, S., Walgrave, S., Leonisio, R., Miller, L., Strijbis, O. (2018). The tie that divides: Cross- national evidence of the primacy of partyism. European Journal of Political Research, 57 (2), 333-354.
Dirty Pool on Facebook: Anti-Campaigning Against the Front-Runners in the 2019 Presidential Campaign. (2020). URL: https://www.oporaua.org/en/article/vybory/disinformation/19634-gra-bez-pravil-u-facebook-antiagitatsiia-proti-favoritiv-prezidentskoyi-kampaniyi-2019
Facebook campaigns in support of the leaders of the presidential election in 2019. (2020). URL: https://www.oporaua.org/article/vybory/vybory-prezydenta/vybory-prezydenta-2019/19624-facebook-kampaniyi-na-pidtrimku-lideriv-prezidentskikh-peregoniv-u-2019-rotsi [in Ukrainian]
Druckman, J., Levendusky, M. (2019). What do we measure when we measure affective polarization? Public Opinion Quarterly, 83 (4), 114-122.
Petty, R.E., Cacioppo, J.T. (1986). The Elaboration Likelihood Model of Persuasion. Advances in Experimental Social Psychology, 19, 123-205.
Hahnel, U., Mumenthaler, C., Brosch, T. (2020). Emotional Foundations of the Public Climate Change Divide. Climatic Change, 161 (1), 9-19.
Kirzinger, A., Kearney, A., Hamel, L., Brodie, M. (2021). KFF COVID-19 Vaccine Monitor: The Increasing Importance of Partisanship in Predicting COVID-19 Vaccination Status. URL: https://www.kff.org/coronavirus-covid-19/poll-finding/importance-of-partisanship-predicting-vaccination-status/
Eagly, A., Chaiken, S. (1995). Attitude strength, attitude structure, and resistance to change. In J. Krosnick, R. Petty (Eds.), Attitude Strength: Antecedents and Consequences (pp. 413-442). Ohio: Lawrence Erlbaum Associates.
Weisberg, H., Greene, S. (2003). The political psychology of party identification. In M. MacKuen, G. Rabinowitz (Eds.), Electoral Democracy (pp. 81-124). Ann Arbor: University of Michigan Press.
Iyengar, S., Krupenkin, M. (2018). The Strengthening of Partisan Affect. Advances in Political Psychology, 39 (S1), 201-218.
Greene, S. (2002). The Social-Psychological Measurement of Partisanship. Political Behavior, 24 (3), 171-197.
Bezrukova, O.A., Bezrukova, K.M. (2020). Development of socio-psychological criteria for typologization of electoral groups. Habitus, 14, 234-238 [in Ukrainian]
Generation of independence: values and motivation. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pokolenie_nezavisimosti_cennosti_i_motivacii.html [In Ukrainian]
Fontaine, J., Scherer, K., Soriano, C. (2013). The why, the what, and the how of the GRID instrument. In J.R.J. Fontaine, K.R. Scherer, C. Soriano (Eds.), Components of emotional meaning: A sourcebook (pp. 83-97). New York: Oxford University Press.
Scherer, K., Shuman, V., Fontaine, J., Soriano, C. (2013). The GRID meets the Wheel: Assessing emotional feeling via self-report. In J.R.J. Fontaine, K.R. Scherer, C. Soriano (Eds.), Components of emotional meaning: A sourcebook (pp. 281-298). New York: Oxford University Press.
Presidential election 2020: Emotions and future behaviour of U.S. voters. (2020). URL: https://mms.businesswire.com/media/20200923005036/en/823024/1/Presidential_Election_2020_Emotions_and_Behaviour_of_US_Voters_Freemium.pdf?fbclid=IwAR1Gje8IuZLBsrAgKK_lsilz4-1yVS9r8FD6rAHYYfBKR-j1dSqifUCZ-0U
Sacharin, V., Schlegel, K., Scherer, K.R. (2012). Geneva Emotion Wheel rating study (Report). Geneva, Switzerland: University of Geneva, Swiss Centre for Affective Sciences. URL: https://www.researchgate.net/publication/280880848_Geneva_Emotion_Wheel_Rating_Study
Plutchik, R. (1980). A general psychoevolutionary theory of emotion. In R. Plutchik, H. Kellerman (Eds.), Emotion: Theory, research, and experience: Vol. 1. Theories of emotion (pp. 3-33). London: Academic Press.
Plutchik, R. (2001). The nature of emotions. American Scientist, 89, 344-350.
Smith, H., Schneider, A. (2009). Critiquing Models of Emotions. Sociological Methods & Research, 37 (4), 560-589.
Iyengar, S., Lelkes, Y., Levendusky, M., Malhotra, N., Westwood, S. (2019). The Origins and Consequences of Affective Polarization in the United States. Annual Review of Political Science, 22, 129-146.
Weisberg, H.F., Rusk, J.G. (1970). Dimensions of candidate evaluation. American Political Science Review, 64 (4), 1167-1185.