Афективна поляризація як маркер суспільного розколу: нові підходи до дослідження

45
5
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття присвячена створенню й апробації інструменту для оцінки емоційного ставлення до політиків з метою подальшого прогнозування впливу афективної поляризації на характер політичних протистоянь. Здійснено операціоналізацію теоретичної схеми емоцій Р. Плутчика, запропоновано інструмент для оцінки емоційного сприйняття й апробовано його використання для вимірювання емоційного сприйняття Президента. Змодельовано вісім базисних атитюдів, які можуть бути покладені в основу поведінкових матриць, що представляють різні типи зв’язку емоційних оцінок з поведінковими установками. Апробацію інструментарію здійснено в опитуванні за участю 1420 респондентів. Виокремлено два латентних фактори, які демонструють внутрішню зв’язаність восьми пар біполярних емоцій щодо об’єкта Президент. Перший фактор описує емоції поразки, другий – емоції перемоги. Підтверджено наявність афективного розколу за лінією емоційного ставлення до Президента між тими, хто голосував за і проти нього. Виявлено, що структура емоційного сприйняття Президента переможцями рухлива і поєднує як позитивні, так і негативні переживання, а структура емоційного ставлення переможених є монохромною та представлена переважно негативними емоціями. При порівнянні емоційних профілів представників полярних за своїм ставленням груп виявлено, що поведінкова модель переможених утворена змішуванням двох базисних атитюдів – заcмучені та відчужені, поведінкова модель переможців сформована на основі базисного атитюду стек­холдери. Емоційний профіль осіб, які не голосували за жодного з кандидатів, у цілому є ближчим до профілю переможців. Виявлено значущі відмінності емоційного сприйняття Президента між тими, хто голосував за і проти нього, а також особливості емоційного сприйняття залежно від рівня освіти та матеріального становища.

  1. Tajfel, H., Turner, J. (2001). An integrative theory of intergroup conflict. In M.A. Hogg, D. Abrams (Eds.), Intergroup relations: Essential readings (pp. 94-109). Philadelphia: Psychology Press.

  2. Iyengar, S. Sood, G., Lelkes, Y. (2012). Affect, Not Ideology: A Social Identity Perspective on Polarization. Public Opinion Quarterly, 76 (3), 405-431.

  3. Mason, L. (2015). ‘I Disrespectfully Agree’: The Differential Effects of Partisan Sorting on Social and Issue Polarization. American Journal of Political Science, 59 (1), 128-145.

  4. Banda, K., Cluverius, J. (2018). Elite polarization, party extremity, and affective polarization. Electoral Studies, 56, 90-101.

  5. Westwood, S., Iyengar, S., Walgrave, S., Leonisio, R., Miller, L., Strijbis, O. (2018). The tie that divides: Cross- national evidence of the primacy of partyism. European Journal of Political Research, 57 (2), 333-354.

  6. Dirty Pool on Facebook: Anti-Campaigning Against the Front-Runners in the 2019 Presidential Campaign. (2020). URL: https://www.oporaua.org/en/article/vybory/disinformation/19634-gra-bez-pravil-u-facebook-antiagitatsiia-proti-favoritiv-prezidentskoyi-kampaniyi-2019

  7. Facebook campaigns in support of the leaders of the presidential election in 2019. (2020). URL: https://www.oporaua.org/article/vybory/vybory-prezydenta/vybory-prezydenta-2019/19624-facebook-kampaniyi-na-pidtrimku-lideriv-prezidentskikh-peregoniv-u-2019-rotsi [in Ukrainian]

  8. Druckman, J., Levendusky, M. (2019). What do we measure when we measure affective polarization? Public Opinion Quarterly, 83 (4), 114-122.

  9. Petty, R.E., Cacioppo, J.T. (1986). The Elaboration Likelihood Model of Persuasion. Advances in Experimental Social Psychology, 19, 123-205.

  10. Hahnel, U., Mumenthaler, C., Brosch, T. (2020). Emotional Foundations of the Public Climate Change Divide. Climatic Change, 161 (1), 9-19.

  11. Kirzinger, A., Kearney, A., Hamel, L., Brodie, M. (2021). KFF COVID-19 Vaccine Monitor: The Increasing Importance of Partisanship in Predicting COVID-19 Vaccination Status. URL: https://www.kff.org/coronavirus-covid-19/poll-finding/importance-of-partisanship-predicting-vaccination-status/

  12. Eagly, A., Chaiken, S. (1995). Attitude strength, attitude structure, and resistance to change. In J. Krosnick, R. Petty (Eds.), Attitude Strength: Antecedents and Consequences (pp. 413-442). Ohio: Lawrence Erlbaum Associates.

  13. Weisberg, H., Greene, S. (2003). The political psychology of party identification. In M. MacKuen, G. Rabinowitz (Eds.), Electoral Democracy (pp. 81-124). Ann Arbor: University of Michigan Press.

  14. Iyengar, S., Krupenkin, M. (2018). The Strengthening of Partisan Affect. Advances in Political Psychology, 39 (S1), 201-218.

  15. Greene, S. (2002). The Social-Psychological Measurement of Partisanship. Political Behavior, 24 (3), 171-197.

  16. Bezrukova, O.A., Bezrukova, K.M. (2020). Development of socio-psychological criteria for typologization of electoral groups. Habitus, 14, 234-238 [in Ukrainian]

  17. Generation of independence: values and motivation. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pokolenie_nezavisimosti_cennosti_i_motivacii.html [In Ukrainian]

  18. Fontaine, J., Scherer, K., Soriano, C. (2013). The why, the what, and the how of the GRID instrument. In J.R.J. Fontaine, K.R. Scherer, C. Soriano (Eds.), Components of emotional meaning: A sourcebook (pp. 83-97). New York: Oxford University Press.

  19. Scherer, K., Shuman, V., Fontaine, J., Soriano, C. (2013). The GRID meets the Wheel: Assessing emotional feeling via self-report. In J.R.J. Fontaine, K.R. Scherer, C. Soriano (Eds.), Components of emotional meaning: A sourcebook (pp. 281-298). New York: Oxford University Press.

  20. Presidential election 2020: Emotions and future behaviour of U.S. voters. (2020). URL: https://mms.businesswire.com/media/20200923005036/en/823024/1/Presidential_Election_2020_Emotions_and_Behaviour_of_US_Voters_Freemium.pdf?fbclid=IwAR1Gje8IuZLBsrAgKK_lsilz4-1yVS9r8FD6rAHYYfBKR-j1dSqifUCZ-0U

  21. Sacharin, V., Schlegel, K., Scherer, K.R. (2012). Geneva Emotion Wheel rating study (Report). Geneva, Switzerland: University of Geneva, Swiss Centre for Affective Sciences. URL: https://www.researchgate.net/publication/280880848_Geneva_Emotion_Wheel_Rating_Study

  22. Plutchik, R. (1980). A general psychoevolutionary theory of emotion. In R. Plutchik, H. Kellerman (Eds.), Emotion: Theory, research, and experience: Vol. 1. Theories of emotion (pp. 3-33). London: Academic Press.

  23. Plutchik, R. (2001). The nature of emotions. American Scientist, 89, 344-350.

  24. Smith, H., Schneider, A. (2009). Critiquing Models of Emotions. Sociological Methods & Research, 37 (4), 560-589.

  25. Iyengar, S., Lelkes, Y., Levendusky, M., Malhotra, N., Westwood, S. (2019). The Origins and Consequences of Affective Polarization in the United States. Annual Review of Political Science, 22, 129-146.

  26. Weisberg, H.F., Rusk, J.G. (1970). Dimensions of candidate evaluation. American Political Science Review, 64 (4), 1167-1185.

Повний текст