Уніформа як символічна сцена формування організаційної та гендерної ідентичностей військовослужбовиць Збройних сил України
Метою цієї статті є висвітлення сприйняття військовослужбовицями Збройних сил України військової уніформи з точки зору її значення для їх гендерної та організаційної ідентичностей. Дослідження проводилося в межах пілотного проєкту з використанням інтерв’ювання. Отримані результати були проаналізовані за допомогою контент-аналізу. Ставлення військовослужбовиць до військової уніформи і, як наслідок, рівень їхнього психологічного благополуччя можуть корелюватися з їхньою організаційною та гендерною ідентичностями. Організаційна ідентичність стає запорукою позитивного ставлення до уніформи, коли: 1) військовослужбовиці розглядають уніформу як рамку організаційної ідентичності, керівний принцип і настанову, що програмує того, хто носить уніформу, на етичну поведінку та командну роботу; 2) головними чинниками впливу на організаційну ідентичність є концептуальні конструкти “ідеалізм” і “військовий професіоналізм”; 3) відбувається інкорпорація у ідентифікаційні показники, що маніфестують патерни, закономірності та особливості мілітарної організаційної ідентичності, параметра “гендерна рівність”. Основними факторами ризику, які зумовлюють негативне ставлення до уніформи при домінуванні організаційної ідентичності, є: 1) надмірна організаційна ідентифікація, під час якої військовослужбовиці можуть інтеріоризувати цілі збройних сил такою мірою, що їхня особиста ідентифікація може постраждати; 2) формування організаційної ідентичності без інкорпорації в неї ідентифікуючого показника “гендерна рівність”, що може загрожувати психологічному благополуччю внаслідок нездорової залежності від схвалення оточуючих. У випадку, коли ядро особистості становить гендерна ідентичність, ставлення до військової уніформи залежить від успішності формування збалансованої військової ідентичності. Спираючись у визначенні стадій формування збалансованої військової ідентичності на модель розвитку гендерної ідентичності військовослужбовиць (GIDWM), яку запропонувала В. Калвер, можна стверджувати, що перебування військовослужбовиць на таких фазах розвитку ідентичності, як “вдягання маски” та “носіння маски”, дає підстави з великою ймовірністю очікувати їх негативного ставлення до військової уніформи. І лише на четвертому етапі “зняття маски”, коли жінки долають маскулінну етику військової культури та стереотипні очікування ідентичності, носіння уніформи починає приносити позитивні емоції. Основну причину “конфлікту уніформи” слід шукати у ступені сформованості гендерної та організаційної ідентичностей військовослужбовиць. Зусилля з розв’язання “проблеми уніформи” у збройних силах мають бути спрямовані не лише на запровадження стандартів жіночої військової форми, але й на психологічну допомогу військовослужбовицям у формуванні збалансованої військової ідентичності, яку розглядають як гармонійне поєднання організаційної та гендерної ідентичностей.
Carvalho, F.C., Itayra Padilha, M., Ribeiro Neves, V. (2023). The professional identity of military nursing: an integrative review. Ciência, Cuidado E Saúde, 21.
Wu, C.-H., Weisman, H., Yoshikawa, K., Lee, H.-J. (2021). Organizational identification. In V.I. Sessa, N.A. Bowling (Eds.), Essentials of job attitudes and other workplace psychological constructs (pp. 71-98). Routledge/Taylor & Francis Group.
Wright, T.O. (2020). Organizational Identity. In A. Farazmand (Ed.), Global Encyclopedia of Public Administration, Public Policy, and Governance (pp. 1-5). Springer, Cham.
Wall, F. (2023). Social Identity and Organizational Control: Results of an Agent-Based Simulation. Journal of Artificial Societies and Social Simulation, 26 (2), 1.
Johansen, R.B., Laberg, J.C., Martinussen, M. (2014). Military Identity as Predictor of Perceived Military Competence and Skills. Armed Forces & Society, 40 (3), 521-543.
Haslam, S.A., Postmes, T., Ellemers, N. (2003). More than a Metaphor: Organizational Identity Makes Organizational Life Possible. British Journal of Management, 14 (4), 357-369.
Akerlof, R. (2016). “We Thinking” and Its Consequences. The American Economic Review, 106 (5), 415-419. http://www.jstor.org/stable/43861055
Evelina, L., Angeline, M., Mariani, V. (2015). Uniforms and Perception of Professionalism. Advanced Science Letters, 21, 723-726.
Newton, L., Barnes, V. (2022). Women, uniforms and brand identity in Barclays bank. Business History, 64 (4), 801-830.
Fokwang, J. (2015). Fabrics of identity: uniforms, gender and associations in the Cameroon grassfields. Africa, 85 (4), 677-696.
Strand, S., Persson, A., Sundevall, F. (2022). Solving ‘the Uniform Issue’: Gender and Professional Identity in the Swedish Military. Nordic Journal of Working Life Studies, 12 (4).
Sløk-Andersen, B. (2018). The Becoming of Good Soldiers: An Ethnographic Exploration of Gender and Other Obstacles in the Military Borderland. SAXO-Institute, Faculty of Humanities, University of Copenhagen.
Westmarland, L. (2011). Gender and Policing: Sex, Power, and Police Culture. London: Routledge.
Just, S.N., Kirkegaard, L., Muhr, S.L. (2019). Uniform Matters: Body Possibilities of the Gendered Soldier. In M. Fotaki, A. Pullen (Eds.), Diversity, Affect and Embodiment in Organizing (pp. 113-138). Palgrave Macmillan.
Tynan, J., Godson, L. (2019). Understanding Uniform: An Introduction. In J. Tynan, L. Godson (Eds.), Uniform: Clothing and Discipline in the Modern World (pp. 1-22). Bloomsbury.
Harel-Shalev, A., Daphna-Tekoah, S. (2020). Breaking the binaries in security studies: A gendered analysis of women in combat. Oxford: Oxford University Press.
Hrytsenko, H., Kvit, A., Martseniuk, T., Zviahintseva, M., Fatsiievych, V.-N., Bieloshenko, A. (2023). Interdisciplinary research of NB 5.0. Monitoring of the recommendations and research results of the “Invisible Battalion” cycle. Kyiv: NAKO.
Schreier, M. (2012). Qualitative Content Analysis in Practice. London: SAGE Publications Inc.
Selvi, A.F. (2019). Qualitative Content Analysis. In J. McKinley, H. Rose (Eds.), The Routledge Handbook of Research Methods in Applied Linguistics (pp. 440-452).
Weber, R.P. (1990). Basic content analysis. Beverly Hills, CA: Sage.
Mayring, P. (2019). Qualitative Content Analysis: Demarcation, Varieties, Developments. Forum Qualitative Sozialforschung Forum: Qualitative Social Research, 20 (3).
Creswell, J.W. (2007). Qualitative inquiry and research design. Choosing among five approaches (2nd ed.). Thousand Oaks, CA: Sage Publications.
Wagner, W., van Putten, S., Rauscher, W. (2021). Professional military instructor identity in the South African National Defence Force. Scientia Militaria, 49.
Hewitt, J., Shulman, D. (2010). Self and Society: A Symbolic Interactionist Social Psychology. Pearson.
Snider, Don M., Lloyd J., Matthews, J., Marshall, F.F. (2005). The Future of the Army Profession. McGraw-Hill, Boston.
Machtan, M.L. (2019). Gender Identity Development of Women in the U.S. Army. Walden University: College of Social and Behavioral Sciences.
Galvin, B., Lange, D., Ashforth, B. (2015). Narcissistic Organizational Identification: Seeing Oneself as Central to the Organization’s Identity. Academy of Management Review, 40, 163-181.
Culver, V.R. (2013). Woman-Warrior: Gender Identity Development of Women in the American Military. Journal of the Student Personnel Association at Indiana University, 64-74. URL: https://scholarworks.iu.edu/journals/index.php/jiuspa/article/view/3674
Edwards, K.E., Jones, S.R. (2009). “Putting my man face on”: A grounded theory of college men’s gender identity development. Journal of College Student Development, 50 (2), 210-228.