Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Вивчення психологічного дистресу в соціологічних дослідженнях: історія та методологія

412
13
Стаття(УКР)(.pdf)

Описано історію становлення соціології психологічного дистресу шляхом розгляду положень засадничих робіт основоположника соціології психологічного дистресу Л. Перліна, а також сучасних досліджень, поданих у журналах “Society and Mental Health” і “Journal of Health and Social Behavior”. Л. Перлін звертається до процесу стресу, що складається з джерел стресу (стресові події, хронічні життєві труднощі та образ себе), опосередковуючих ресурсів (соціальна підтримка та практики протидії стресу), а також проявів стресу.

Окрему увагу він приділив взаємозв’язку стресу та життєвого курсу (life course) індивіда. Аналіз сучасних джерел дозволяє зробити три висновки. По-перше, більшість досліджень, сфокусованих на психологічному дистресі, мають кількісний характер з використанням крос-секційного або лонгітюдного дизайну. По-друге, модель всіх емпіричних досліджень, по суті, та сама: психологічний дистрес слугує залежною змінною, а різні соціальні чинники – незалежними. По-третє, дослідження чітко демонструють вимірювальні шкали, які користуються довірою на сучасному етапі наукових досліджень (CES-D, K6, BSI-18). Проаналізовано уточнену схему соціального стресу, що запропонована К. Анешенсел і У. Мітчелл (уточнення стосується введення в неї опосередковуючих процесів). Зроблено висновок про штучність лінійсної логіки типу: “стресор Х у життєвому контексті Y призводить до стресової реакції Z”, яка застосовується в цій та подійбній їй схемах.

Запропоновано авторську схему процесу стресу, що сфокусована на ітеративності різних складових і важливості ролі фізичного здоров’я індивіда. При цьому звичайні стресори, мережі соціальної взаємодії, особистісні особливості (установки, знання, поведінка) і стресові реакції настільки тісно взаємопов’язані між собою, що їх відділення один від одного, коли йдеться про дані анкетних опитувань, уявляється нам нездійсненним завданням. Тому стресова реакція (насамперед, психологічна) слугує не результатом у причинно-наслідковому взаємозв’язку, а одним з важливих показників індивідуального благополуччя, який характеризує багату палітру життєдіяльності респондента.

  1. Rogers A., Pilgrim D. A Sociology of Mental Health and Illness. Berkshire: Open University Press, 2005. 269p.

  2. Сапольски Р. Психология стресса. Санкт-Петербург: Питер, 2015. 480с.

  3. Ridner S. Psychological distress: concept analysis. Nursing theory and concept development oranalysis. 2004. No. 5. P. 536–545.

  4. Pearlin L.I. Social and Personal Stress and Escape Television Viewing. Public Opinion Quarterly. 1959. No. 2. P. 255–59.

  5. Pearlin L.I., Schooler C. The Structure of Coping. Journal of Health and Social Behavior. 1978. No. 1. P. 2–21.

  6. Pearlin L.I., Menaghan E.G., Lieberman M.A., Mullan J.T. The Stress Process. Journal of Healthand Social Behavior. 1981. No. 4. P. 337–356.

  7. Pearlin L.I. The Sociological Study of Stress. Journal of Health and Social Behavior. 1989. No. 3. P. 241–56.

  8. Pearlin L.I., Skaff M.M. Stress and the Life Course: A Paradigmatic Alliance. The Gerontologist. 1996. No. 2. P. 239–247.

  9. Pearlin L.I., Schieman S., Fazio E.M., Meersman S.C. Stress, Health, and the Life Course: Some Conceptual Perspectives. Journal of Health and Social Behavior. 2005. No. 2. P. 205–19.

  10. Pearlin L.I. The Life Course and the Stress Process: Some Conceptual Comparisons. The Journalsof Gerontology. Series B: Psychological Sciences and Social Sciences. 2010. No. 2. P. 207–215.

  11. McLeod J.D. The Meaningsof Stress. Society and Mental Health. 2012. No. 3. P. 172–186.

  12. Aneshensel C.S. Sociological Inquiry into Mental Health: The Legacy of Leonard I. Pearlin. Journal of Health and Social Behavior. 2015. No. 2. P. 1–13.

  13. Aneshensel C.S., Avison W.R. The Stress Process: An Appreciation of Leonard I. Pearlin. Societyand Mental Health. 2015. No. 2. P. 67–85.

  14. Walls M.L., Whitbeck L.B. Distress among Indigenous North Americans. Society and Mental Health. 2011. No. 2. P. 124–136.

  15. Song L. Social Capital and Psychological Distress. Journal of Health and Social Behavior. 2011. No. 4. P. 478–492.

  16. Glavin P., Schieman S., Reid S. Boundary-Spanning Work Demands and Their Consequences for Guilt and Psychological Distress. Journal of Health and SocialBehavior. 2011. No. 1. P. 43–57.

  17. Bierman A. Functional Limitations and Psychological Distress. Society and Mental Health. 2012. No. 1. P. 35–52.

  18. Young W.B., Foy S.L. The Influence of Meaning-making after Spousal Loss on Trajectories of Psychological Distress. Society and Mental Health. 2013. No. 3. P. 187–202.

  19. Oates G.L., Goode J. Racial Differences in Effects of Religiosity and Mastery on Psychological Distress. Society and Mental Health. 2013. No. 1. P. 40–58.

  20. Alang S.M., McAlpine D.D., Henning-Smith C.E. Disability, Health Insurance, and Psychological Distress among US Adults. Society and Mental Health. 2014. No. 3. P. 164–178.

  21. Jacobs A.W., Hill T.D., Burdette A.M. Health Insurance Status and Symptoms of Psychological Distress among Low-income Urban Women. Society and Mental Health. 2015. No. 1. P. 1–15.

  22. Acevedo G.A., Ellison C.G., Xu X. Is It Really Religion? Comparing the Main andStress-buffering Effects of Religious and Secular Civic Engagement on Psychological Distress. Society and Mental Health. 2014. No. 2. P. 1–18.

  23. Brown T.N., Bell M.L., Patterson E.J. Imprisoned by Empathy: Familial Incarceration and Psychological Distress among African American Men in the National Survey of American Life. Journal ofHealth and Social Behavior. 2016. No. 2. P. 240–256.

  24. Fothergill K., Ensminger M.E., Doherty E.E., Juon H.-S., Green K.M. Pathways from Early Childhood Adversity to Later Adult Drug Use and Psychological Distress: A Prospective Study of a Cohortof African Americans. Journal of Health and Social Behavior. 2016. No. 2. P. 223–239.

  25. Torres J.M., Alcántara C., Rudolph K.E., Viruell-Fuentes E.A. Cross-border Ties as Sources of Risk and Resilience: Do Cross-border Ties Moderate the Relationship between Migration-related Stress and Psychological Distress for Latino Migrants in the United States? Journal of Health and Social Behavior. 2016. No. 4. P. 436–452.

  26. Montazer S., Wheaton B. Economic Conditions in Countries of Origin and Trajectories in Distressafter Migration to Canada. Society and Mental Health. 2017. No. 1. P. 1–20.

  27. Burgard S.A., Seelye S. Histories of Perceived Job Insecurity and Psychological Distress among Older U.S. Adults. Society and Mental Health. 2017. No. 1. P. 1–15.

  28. Gallagher M. Obligatory and Voluntary Identity Discrepancies, Self-Evaluation, and Psychological Distress. Society and Mental Health. 2017. No. 2. P. 1–18.

  29. Aneshensel C.S., Mitchell U.A. The stress process: its origins, evolution, and future. Sociology of Mental Health. Cham, Heidelberg, New York, Dordrecht, London: Springer International Publishing, 2014. Р. 53–74.

  30. Китаев-Смык Л. Организм и стресс: стресс жизни и стресс смерти. Москва: Смысл, 2012. 464 с.

Повний текст