Природні та культурні детермінанти соціальної напруженості в сучасних європейських суспільствах
Представлено характеристику основних напрямів розвитку фундаментальних інноваційних соціологічних досліджень, які спрямовані на ідентифікацію нових детермінант соціальної напруженості, причини яких є суперечностями практичного ставлення людей до природи та навколишнього природного середовища. Аргументовано, що в умовах новітніх глобальних і регіональних соціальних трансформацій суттєво змінюються традиційні форми культурного впливу людей на природу як фізичну реальність. Саме тому соціологічні дослідження суперечливого характеру процесів культурної інтеграції та диференціації в європейських суспільствах як соціальних системах індустріального та постіндустріального типу формують пізнавальні стимули наукового вивчення нових форм соціальної напруженості в системі “природа – суспільство”. Доведено, що в сучасних європейських полікультурних суспільствах посилюється конкуренція між різними етнічними культурами, яка є важливим джерелом виникнення й суперечливого співіснування різноманітних субкультур. Ці субкультури, які відображають певну систему гуманітарних цінностей, водночас формують і критичне ставлення людей до наявних соціальних порядків. Тому сучасні вчені, які вивчають причини різного традиційного ставлення людей до природи, намагаються розвинути погляди на субкультури як на джерела та специфічні детермінанти соціальної напруженості. Зосереджено увагу на важливості визначення пізнавального статусу поняття “соціальна напруженість”, оскільки воно має важливе значення для розвитку інноваційних досліджень у наукових сферах соціології, соціальної екології та соціального управління.
Burcke, P. (2016). What is cultural history? Moscow: HSE Publishing House [in Russian]
Durand, G. (2015). The symbolic imagination. Paris: PUF [in French]
Lewis, J. (2002). From Culturalism to Transculturalism. Iowa Journal of Cultural Studies, 1, 14-32.
Sorrels, K. (2013). Intercultural communication, Globalization and Social Justice. Thousand Oaks, California: Sage publ.
Thornton, S. (1997). The Sociologic of Subcultural Capital. In K. Geldner, S. Thornton (Eds.), The Subcultures Reader (pp. 200-212). London, New York: Routlege.
Hebdige, D. (2002). Subculture: The Meaning of Style (new accents). London: Routlege.
Haenfler, R. (2014). Subcultures: The basics. New York: Routlege.
Sudakov, V.I. (2020, January). Archetypes of culture and subculture as the determinants of the social actions and social management. Public management: collection, 1 (21), 286-295.
Singer, M. (2016). Introducttion. In M. Singer (Ed.), A Companion to the Anthropology of Environmental Health (pp. 1-18). Chichester: Wiley, Blackwell.
Dеnnіs, К., Urri, J. (2010). After the car. Kyiv: Tempora [in Ukrainian]
Florida, R. (2019). The New Urban Crisis: How Our Cities Are Increasing Inequality, Deepening Segregation, and Failing the Middle Class. Kyiv: Nash format [in Ukrainian]
Lapina, V.V. (2017, June). Over-consumption archetype globalization as a new source of social conflicts and social tension. Public management, 3 (8), 158-166.
Lapina, V.V. (2018, June). The archetype of consumption and its contradictions in the contemporary European space of economic and social interactions. Public management: collection, 4 (14), 159-170.
Skokova, L. (2018). Cultural practices in modern society: theoretical approaches and empirical dimensions. Kyiv: Institute of Sociology NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Маffesoli, М. (2018). The Time of the Tribes. The Decline of Individualism in the Mass Society. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy [in Ukrainian]
Sudakov, V.I., Siryi, Ye.V., Lapina, V.V., Savelyev, Yu.B., Chernykh, H.A., Коndov, K.V., Nаkhаbich, M.A. (2018). Social tension in regional dimensions: problems of theory, methodology and methods of sociological research. Kyiv: Logos [in Ukrainian]