“Дискурс мусульман” або “мусульманський дискурс”: спосіб номінації об’єкта дослідження в дискурс-аналізі

23
4
Стаття(УКР)(.pdf)

Дискурс-аналіз як метод дослідження прихованих семіотичних аспектів текстів ЗМІ останнім часом поширюється в українській соціологічній науці. Це позначається на актуалізації специфічних проблем його використання. У статті запропоновано спосіб визначення номінації об’єкта дослідження в українській дискурс-аналітичній традиції. Цей спосіб розроблений автором за результатами досліджень англомовної та україномовної академічної літератури, присвяченої дискурс-аналізу (зокрема, дискурсу про мусульман і дискурсу, що створений мусульманами). У роботі наведено результати опитування експертів щодо особливостей сприйняття номінацій об’єкта дослідження в англійській та українській мовах та адекватного перекладу цих номінацій українською мовою з урахуванням відтінків смислу; розглянуто різні варіанти суб’єкт-об’єктного характеру творення номінацій об’єкта дослідження у вивченні різних дискурсів, які потенційно призводять до академічної нечіткості. Запропоновано та аргументовано таку стандартизацію творення номінацій об’єкта дискурс-аналітичного дослідження (на прикладі дискурсу мусульман): словосполучення “дискурс мусульман” позначає дискурс з вузловим знаком “мусульмани”, тобто дискурс про мусульман; дискурс, де мусульмани виступають суб’єктом говоріння – це “мусульманський дискурс”, тобто створений му­сульманами дискурс з будь-яким вузловим знаком.

  1. The Future of World Religions: Population Growth Projections, 2010-2050. Pew Research Reports. URL: https://www.pewforum.org/2015/04/02/religious-projections-2010-2050/

  2. Features of Religious and Church-Religious Self-determination of Ukrainian Citizens: Trends in 2010-2018 (Information Materials). (2018). Kyiv. URL: https://risu.org.ua/php_uploads/files/articles/ArticleFiles_70946_2018_Religiya.pdf [in Ukrainian]

  3. Titscher, S., Meyer, M., Wodak, R., Vetter, E. (2009).  Methods of text and discourse analysis: Khar’kov: Gumanitarnyi tsentr [in Russian]

  4. Phillips, L.J., Jørgensen, M.W. (2008). Discourse analysis as theory and method. Khar’kov: Gumanitarnyi tsentr [in Russian]

  5. Esposito, J. (2004). The Islamic threat: Myth or reality? Lviv: Kalvariia [in Ukrainian]

  6. Said, E. (2001). Orientalism. Kyiv: Osnovy [in Russian]

  7. Baker, P., McEnery, T. Representations of Islam in the British Press: 1998–2009. (2013). URL: http://cass.lancs.ac.uk/wp-content/uploads/2013/12/CASS-Islam-final.pdf

  8. Moore, K., Mason, P., Lewis, J. (2008). Images of Islam in the UK: The Representation of British Muslims in the National Print News Media 2000–2008. Cardiff School of Journalism, Media and Cultural Studies. URL: http://orca.cf.ac.uk/53005/1/08channel4-dispatches.pdf

  9. Poole, E., Richardson, J.E. (2010). Muslims and the News Media. London: I.B. Tauris.

  10. Yakubovych, M.M. (2016). Islam in Ukraine: History and Modernity. Vinnytsia: Nilan-Ltd [in Ukrainian]

  11. Bohomolov, A.V., Danylov, S.Y., Semyvolos, Y.N., Yavorskaia, H.M. (2006). Islamic Identity in Ukraine. Kiev: Stylos [in Russian]

  12. Bezverkha, A. (2015). Representations of the Crimean Tatars in tne Ukrainian Media Discourse: doctoral thesis. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/4186

  13. Bustanov, А.К., Kemper, M. (2016). Islam in Russian: Analysis of the contemporary Islam literature in Russia. Saint Petersburg: Prezidentskaya biblioteka [in Russian]

  14. Professor of Michigan University A.D. Knysh: “Muslim discourse should be considerably richer …”. URL: http://islamdumspb.ru/blog/professor-michiganskogo-universiteta-ad-knysh-musulmanskij-diskurs-dolzhen-byt-znachitelno-bogache-i-raznoobraznee-chem-on-est-sejchas [in Russian]

  15. Bytko, A. (2015). Theoretical bases of the sociological study of political discourse. Ukrainskyi sotsiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Sociological Journal, 1-2, 66-70 [in Ukrainian]

  16. Lytvynenko, N. (2009). Autocommunication in the professional medical diskurses (on the dialogs doctor – patient). Ukrainska mova, 3, 83-96 [in Ukrainian]

  17. Maslova, Yu.P. (2012). Conceptosphere of the gender discourse in media. In New Information Situation and Tendencies of Alternative Mass Media Development in Ukraine (pp. 57-69). Ostroh: The National University of Ostroh Academy [in Ukrainian]

  18. Garraio, J. (2019). O violador muçulmano. Discursos de exorcização do indesejável na “Europa fortaleza”. E-cadernos CES. https://doi.org/10.4000/eces.494 [in Portuguese]

  19. Van Dijk, T.A. (1993). Analyzing racism through discourse analysis: Some methodological reflections. Thousand Oaks, CA, US: Sage Publications, Inc.

  20. Chiang, S.Y. (2010). ‘Well, I’ma lot of things, but I’m sure not a bigot’: Positive self-presentation in confrontational discourse on racism. Discourse & Society, 21 (3), 273-294. https://doi.org/10.1177/0957926509360653

  21. Hart, C. (2011). Force-interactive patterns in immigration discourse: A Cognitive Linguistic approach to CDA. Discourse & Society, 22 (3), 269-286. https://doi.org/10.1177/0957926510395440

  22. Lindqvist, P. (2017). Welcome to the new jungle: A discourse analysis of the securitization of migration in the Calais crisis in British media. URL: https://gupea.ub.gu.se/bitstream/2077/52903/1/gupea_2077_52903_1.pdf

Повний текст