Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Творчі дозвіллєві практики сучасної підліткової молоді: специфіка, функції, прояви

674
34
Стаття(УКР)(.pdf)

Проаналізовано погляди на феномен дозвілля таких вітчизняних і зарубіжних дослідників, як К. Маркс, Р. Стеббінс, С. Кузьменкова, С. Сухова, В. Арбєніна, Е. Соколов, Ю. Стрельцов, Р. Попов та інші. Надано авторські визначення понять “дозвілля”, “практики”, “дозвіллєві практики” та “творчі дозвіллєві практики”. Розглянуто класифікації дозвілля, які базуються на характері дозвіллєвих занять (активні/пасивні, креативні/споживацькі), місці їх проведення (домашні/позадомашні), часі занять (повсякденні/святкові), функціях (рекреації, розвитку, розваги тощо), кількості індивідів, які беруть участь у цих заняттях (індивідуальні, колективні, масові). Наведено класифікації творчого дозвілля. Представлено результати багатовимірного шкалювання, за допомогою якого виявлено відмінності у визначенні сільськими та міськими підлітками сутнісних характеристик освітніх і розважальних дозвіллєвих практик, а також деякі дані, отримані в межах авторського якісного дослідження, зокрема щодо виокремлених автором функцій творчих дозвіллєвих практик сучасних українських підлітків: соціалізаційної, комунікативної, емотивної, функції соціальної приналежності, підвищення статусу, функції відпочинку, розвитку особистісних якостей, самовираження, самореалізації, професіоналізації. Підкреслено, що колективні творчі дозвіллєві практики є чинником актуалізації та водночас проявом поліфігуративної дозвіллєвої культури, яка є значущим фактором розвитку внутрішньопоколінських і міжпоколінських відносин. Зроблено висновок про необхідність створення умов для вдосконалення культурно-дозвіллєвої інфраструктури, формування дозвіллєвих установ, які були б доступні різним групам українського населення, зокрема підліткам, незалежно від місця їхнього проживання та матеріального становища.

  1. Ahamirian, L.V. (2017). Creative leisure practices as a factor in the formation of social subjectivity of rural adolescents: the main approaches to the sociological dimension. Ukrainskyi sotsіolohіchnyi zhurnalUkrainian Sociological Journal, 1-2, 250-256 [in Ukrainian]

  2. Elias, N. (2001). On the process of civilization: sociogenetic and psychogenetic research. Volume 1: Changes in the behavior of the highest layer of people in Western countries. Moscow, Saint Petersburg: Universitetskaia kniga [in Russian]

  3. Elias, N. (2001). On the process of civilization: sociogenetic and psychogenetic research. Volume 2: Changes in society. The project of the theory of civilization. Moscow, Saint Petersburg: Universitetskaia kniga [in Russian]

  4. Dumazedier, J. (1962). Ver une civilization du loisir? Paris: Éditions du Seuil [in French]

  5. Lee, R. (1964). Religion and Leisure in America: A Study in Four Dimensions. Nashville: Abingdon Press [in English]

  6. Kaplan, M. (1960). Leisure in America: A Social Inquiry. New York: John Wiley & Sons [in English]

  7. Kelly, J.R. (1982). Leisure. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall [in English]

  8. Burck, G. (1972). There’ll be less leisure than you think. In M.N. Hormachea, C.R. Hormachea (Eds.), Recreation in modern society (pp. 336-351). Boston: Holbrook Press [in English]

  9. De Grazia, S. (1962). Of Time, Work, and Leisure. New York: The Twentieth Century Fund [in English]

  10. Shivers, J.S. (1981). Leisure and recreation concepts: a critical analysis. Boston: Allyn and Bacon [in English]

  11. Neulinger, J., Breit, M. (1969). Attitude dimensions of leisure. Journal of Leisure Research, 1, 255-261 [in English]

  12. Marx, K., Engels, F. (1969). Writings, 2, 46, 2 [in Russian]

  13. Stebbins, R.A. (2015). Serious leisure: A perspective for our time. New Brunswick, New Jersey: Transaction [in English]

  14. Sedova, N.N. (2009). Leisure activity of citizens. SocisSociological Studies, 12, 56-59 [in Russian]

  15. Jenkins, J.M., Pigram, J.J. (2003). Encyclopedia of Leisure and Outdoor Recreation. London and New York: Routledge [in English]

  16. Kuz’menkova, S.P., Sukhova, E.E. (2017). The structure of student youth leisure (according to the results of a survey among students in Smolensk universities). Bulletin of Science and Practice, 11, 462-468 [in Russian]

  17. Dashkovskaya, O.D. (2009). Organization of leisure activities. Yaroslavl: P.G. Demidov Yaroslavl State University [in Russian]

  18. Arbenina, V.L. (2000). Free time of student youth: trend changes in the structure and content (based on research materials of the 1970s-1990s). Metodolohіia, teorіia ta praktyka sotsіolohіchnoho analіzu suchasnoho suspіlstvaMethodology, theory and practice of sociological analysis of modern society, 258-264 [in Russian]

  19. Sokolov, E.V. (1977). Leisure time and leisure culture. Leningrad: Leizdat [in Russian]

  20. Streltsov, Yu.A. (2002). Leisure Culturology. Moscow: Moscow State Art and Cultural University [in Russian]

  21. Popov, R.S. (2007). Formation of the national-cultural identity of the adolescent’s personality under the conditions of an amateur creative work. Saint Petersburg [in Russian]

  22. Gergilov, R.E. (2007). The theory of civilization N. Elias: criticism and prospects. Voprosy kul’turologiiVoprosy kul’turologii, 5, 16-19 [in Russian]

  23. Mid, M. (1988). Culture and the world of childhood: selected works. Moscow: Nauka [in Russian]

Повний текст