Соціально-психологічні причини деструктивних аспектів розвитку інноваційних спільнот на локальному рівні
В умовах децентралізації та змін соціальної парадигми особливого значення набуває створення унікальних проривних ідей щодо перетворення регіону на інноваційну територію. Особливий потенціал у цих умовах мають інноваційні спільноти – новий тип взаємовідносин між владою, бізнесом і громадянським суспільством. Проте в умовах трансформаційних і кризових суспільств створення та розвиток інноваційних спільнот пов’язані зі значним спектром проблем, що потребують свого вирішення. Значна частка цих проблем має в своїй основі соціально-психологічні причини, що досить часто призводять до деструктивних дій, які істотно знижують потенціал інноваційних спільнот. Метою дослідження є передбачення соціально-психологічних причин деструктивних аспектів розвитку інноваційних спільнот на локальному рівні та вироблення пропозицій щодо підвищення ефективності цього розвитку, з огляду на потенціал використання архетипної методології, а також визначення факторів впровадження моделей інновацій в громадах і зосередження уваги на подоланні проблемних аспектів у цій сфері. З метою виявлення особливостей розвитку інноваційних спільнот розглянуто сучасні підходи до визначення інновацій. Встановлено, що інновація – це соціальний процес, тому для неї найважливішим є створення відповідного клімату на засадах безпеки й довіри, в якому люди почуватимуться залученими та сміливо висловлюватимуть нові ідеї. Це важливо, оскільки інновації, особливо найбільш радикальні та системні, пов’язані з необхідністю йти всупереч ортодоксальним думкам, пропонувати інші форми роботи та співробітництва. Тому при управлінні інноваційними процесами необхідно враховувати фактор людської поведінки, та зрозуміти, як спонукати людей виявляти ініціативу та висувати нові ідеї, як мотивувати та заохочувати їх впроваджувати. Обґрунтовано, що для сфери публічного управління важливо, що успіх інновації залежить не лише від ролі керівника в процесі, але й, насамперед, від виконавців та учасників (людського ресурсу). З огляду на це, інноваційна спільнота як нова форма організаційного розвитку є одним з найпозитивніших в інноваційному плані. Визначено, що інноваційні спільноти можуть об’єднувати широке коло стейкхолдерів, вони можуть поділятися за географічним або тематичним принципом. Члени спільнот обмінюються знаннями у вільній формі, внаслідок чого виробляються нові підходи, породжуються нові ідеї, утримуються та розвиваються таланти. Людей утримує разом лише почуття причетності до колективного досвіду та знань, щире бажання підтримувати стосунки, взаємні зобов’язання зберігаються, поки людям це цікаво. Інноваційні спільноти, коли вони об’єднують не лише окремих людей, але й цілі колективи, мають можливість реалізувати масштабні інноваційні проєкти. Показано, що будь-яка інноваційна спільнота формується на певній базі. Її основу становлять індивідуальна або колективна творчість, амбіції, дух та інтелектуальна історія місця (спадковість, архетипи). Амбіції, дух та інтелект передбачають здатність ризику та досвід в управлінні. Тільки за наявності цих факторів долучаються економічні, ресурсні та управлінські фактори (зокрема, бізнес-інкубація, фінансування проєктів, створення інтенсивних горизонтальних зв’язків між усіма учасниками, інфраструктура). З точки зору деструктивної поведінки розглянуто особливості інноваційного процесу. Показано, що загальноприйнята позиція щодо інновацій є позитивною, але інновації є вимушеним заходом, необхідним для збереження або реагування на зміни. Обґрунтовано, що з метою усунення факторів деструктивної поведінки при створенні інноваційних спільнот необхідно погоджувати сферу застосування та тривалість їх існування. Визначено, що однією з головних причин деструктивних дій у межах інноваційних спільнот є надмірно жорсткі очікування, надмірний ступінь суб’єктивної визначеності, що перевищує об’єктивну передбачуваність.
Prause, G., Thurner, T. (2014). User Communities – Drivers for Open Innovation. Foresight, 8, 1, 24-32.
Von Hippel, E. (2005). Democratizing Innovation, Cambridge, MA: MIT Press.
Shah, S., Tripsas, M. (2004). When do user-innovators start firms? Towards a theory of user entrepreneurship. Working Paper 04-0106. Chicago: University of Illinois.
Zahay, D., Griffin, A., Fredericks, E. (2011). Information use in new product development: An initial exploratory empirical investigation in the chemical industry. Journal of Product Innovation Management, 28, 485-502.
Porter, C.E., Naveen, D. (2008). Cultivating trust and harvesting value in virtual communities. Management Science, 54, 1, 113-128.
Franke, N., von Hippel, E., Schreier, M. (2006). Finding commercially attractive user innovations: А test of lead-user theory. Journal of Product Innovation Management, 23, 301-315.
Territory of innovations: best practices for sustainable development at the local level. Part 1: digest of analytical stage of international scientific and educational project. Collective Monograph. Sc. ed. V. Omelianenko, O. Prokopenko, T. Tirto. Tallinn: Teadmus, 2022.
Omelyanenko, V. (2022). Technology transfer in innovative landscapes: modern trends and institutional support: monograph. Sumy: Institute of Innovative Development Strategies and Knowledge Transfer [in Ukrainian]
Omelyanenko, V.A., Omelyanenko, O.M. (2022). Archetypal foundations of institutional and innovative projects of sustainable territorial development in postmodern conditions. Ukrainian society, 2 (81), 59-75 [in Ukrainian]
Yagolkovsky, S.R. (2011). Psychology of innovation: approaches, models, processes. Moscow: NRU VSHE [in Russian]
Malhotra, A., Majchrzak, A., Niemiec, R.M. (2017). Using public crowds for open strategy formulation: mitigating the risks of knowledge gaps. Long. Range Plan., 50 (3), 397-410.
Chesbrough, H., Brunswicker, S. (2014). A Fad or a Phenomenon? the Adoption of Open Innovation Practices in Large Firms. Research Technology Management, Industrial Research Institute Inc., 16-25.
Seo, R., Park, J.-H. (2022). When is interorganizational learning beneficial for inbound open innovation of ventures? A contingent role of entrepreneurial orientation. Technovation, 116, 102514.
Han, C., Yang, M. (2020). Stimulating Innovation on Social Product Development: an Analysis of Social Behaviors in Online Innovation Communities. IEEE Transactions on Engineering Management, 1-11.
Cenamor, J., Frishammar, J. (2021). Openness in platform ecosystems: innovation strategies for complementary products. Res. Pol, 50 (1), 104148.
Soldatova, I.A. (2009). Human resources and innovative development of the organization: theory, strategy, practice. Teacher XXI century, 2 (2), 371-376 [in Russian]
Fichter, K. (2009). Innovation communities: the role of networks of promotors in Open Innovation. R&D Management, 39 (4), 357-371.
Seidel, V.P., Langner, B., Sims, J. (2017). Dominant communities and dominant designs: Community-based innovation in the context of the technology life cycle. Strategic Organization, 15 (2), 220-241. URL: https://www.jstor.org/stable/26369338
Stacey, M. (1969). The Myth of Community Studies. The British Journal of Sociology, 20 (2), 134-147.
Zaltman, G., Lin, N. (1971). On the nature of innovations. American Behavioral Scientist, 14, 651-673.
OECD (2011). Fostering Innovation to Address Social Challenges. WORKSHOP PROCEEDINGS. OECD LEED Forum on Social Innovations. URL: https://www.oecd.org/sti/inno/47861327.pdf
Besser-Sigmund, K., Sigmund, X. (2007). EMDR in coaching / Per. with him. N. Gust. St. Petersburg: Werner Regen Publishing House.
Abhari, K., McGuckin, S. (2023). Limiting factors of open innovation organizations: A case of social product development and research agenda. Technovation, 119. 102526.
Kondratieva, G.V., Comelina, O.V. (2022). Organization of territorial development management during military operations in Ukraine. Public space. URL: https://www.prostir.ua/?library=orhanizatsiya-upravlinnya-rozvytkom-terytorij-pid-chas-vijskovyh-dij-v-ukrajini [in Ukrainian]
Saura, J.R., Palacios-Marqués, D., Ribeiro-Soriano, D. (2022). Exploring the Boundaries of Open Innovation: Evidence from Social Media Mining. Elsevier, Technovation, 102447.
Omelyanenko, V.A. (2020). Practical aspects of using the methodology of institutional and innovative design in the context of the coherence of innovation policy for sustainable development. Problems of the economy, 4, 67-74.
Omelyanenko, V. (2018). Archetypal analysis of the resources of innovative development of the European public management space (comparative approach). Public administration, 14 (4), 206-221 [in Ukrainian]
Local Economic Development of Ukraine Cities Project. (2014). Local economic development is the path to community prosperity. Guide to the basics of theory and practice of LED. Federation of Canadian Municipalities. URL: http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/LED_Guide_2014_UKR.pdf [in Ukrainian]