Пізнавальний потенціал практичної парадигми в дослідженні академічної культури
Стаття присвячена аналізу можливостей практичної парадигми в освітніх студіях, зокрема, у дослідженні академічної культури. Проаналізовано напрями освітніх досліджень у рамках структуралістської, функціональної та феноменологічної парадигм, специфіку аналізу освітніх феноменів крізь призму їхніх основних теоретичних положень. Охарактеризовано джерела та основні етапи становлення практичної парадигми (Л. Вітгенштайн, М. Хайдегер), теоретичний внесок П. Бурдьє в розбудову практичної парадигми (зокрема, розробка та інтерпретація поняття “габітус” як системи сталих диспозицій, що переносяться). Обґрунтовано науковий та евристичний потенціал практичної парадигми. Доведено, що поняття “практик” і “практичний підхід” у контексті дослідження академічної культури мають не лише теоретичне значення, але й забезпечують принципово новий підхід до емпіричного вивчення освітнього простору. Висвітлено роль освітніх практик, які розкривають сенс таких складових академічної культури, як доброчесність, автономія, справедливість тощо. У різноманітті підходів до дослідження практик виокремлено дві ключові ідеї, які допомагають побачити єдність практичної парадигми: “фоновий” характер і “розкриваюча” природа повсякденних практик. Висвітлено умови застосування практичної парадигми в полі наук соціогуманітарного циклу, що полягають в особливому ставленні до предмета та об’єкта дослідження, які не можна вивчати поза конкретним простором, часом, метою. Зроблено висновок про те, що пізнавальні можливості теорії практик дозволяють аналізувати дії суб’єктів освітнього процесу, відкриваючи нові можливості для розуміння мотивації їхніх дій. Активність діяча (соціального агента) із зазначенням системно-структурних обмежень, дає можливість поєднувати теоретичні моделі соціальної реальності традиційних суб’єкт-об’єктних моделей, завдяки чому і розкривається зміст поняття практика.
Mannheim, K. (2000). On the Distinctive Character of Cultural-Sociological Knowledge. In E.O. Tuchkov (Ed.), Selected works: Sociology of Culture. Moscow, Saint Petersburg: Universitetskaya kniga [in Russian]
Nechaev, V.Ya. (2003). Society and education. Moscow: INFRA-M [in Russian]
Dolgolenko, I.A. (2012). Education as a socio-cultural phenomenon and the subject of social philosophy. Kultura narodov Prichernomorya, 248, 176-179 [in Russian]
Levi-Strauss, K. (2000). Structural Anthropology. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian]
Saussure, de F. (1999). Course in General Linguistics. Ekaterinburg: Izd-vo Ural. un-ta [in Russian]
Lacan, J. (1995). The Function of Language in Psychoanalysis. Moscow: Gnozis [in Russian]
Foucault, M. (1994). The Order of Things. An archaeology of the human sciences. Moscow: A-cad [in Russian]
Tyuplina, I.A. (2003). Paradigm as the basis for sociological analysis of the crisis. In Russian society and sociology in 21 century: social challenges and alternatives (pp. 613-614). Moscow: Alfa-M [in Russian]
Parsons, T. (1998). The system of modern societies. Moscow: Aspekt Press [in Russian]
Merton, R. (1992). Social Theory and Social Structure. Socis – Sociological Studies, 2-4, 118-124 [in Russian]
Boudon, R. (1998). The place for disorder. The critique of the social change theory. Moscow: Aspekt Press [in Russian]
Husserl, E. (2008). The Idea of Phenemenology: Five lectures. Saint Petersburg: Gumanitarnaya Akademiya [in Russian]
Weber, M. (1994). Selected works. Image of the Society. Moscow: Yurist [in Russian]
Mead, G. (1994). From Gesture to Symbol. In V.I. Dobrenkov (Ed.), American sociological thought: Texts (pp. 116-120). Moscow: MGU [in Russian]
Cooley, C. (1994). Social Self. In V.I. Dobrenkov (Ed.), American sociological thought: Texts (pp. 320-321). Moscow: MGU [in Russian]
Garfinkel, H. (2007). Studies in ethnomethodology. Saint Petersburg: Piter [in Russian]
Berger, P., Luckmann, T. (1995). The Social Construction of Reality. A Treatise on sociology of Knowledge. Moscow: Medium [in Russian]
Kurochko, M.M. (2007). Paradigm and the projectivity of education: to the problem statement. Sotsiologiya obrazovaniya – Sociology of education, 1, 26-30 [in Russian]
Wittgenstein, L. (1980). Remarks on the Philosophy of Psychology, vol. 1. Chicago: Chicago University Press.
Heidegger, M. (2003). Being and time. Kharkov: Folio [in Russian]
Wertheimer, M. (1987). Productive thinking. Moscow: Progress [in Russian]
Bourdieu, P. (2001). Practical Reason. Saint Petersburg [in Russian]