Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Українська соціологія у пошуках загальної теорії в умовах міждисциплінарності

321
45
Стаття(УКР)(.pdf)

У статті наведено оцінку стану соціологічного теоретизування в українській соціології від останніх років радянського періоду до сьогодення. Констатовано, що, незважаючи на відсутність ідеологічного тиску, після інституціоналізації української соціології як самостійної академічної дисципліни її розвиток здійснювався переважно завдяки побудові теорій середнього рівня та ще більшою мірою – шляхом здійснення прикладних соціологічних досліджень. Водночас структура соціологічного знання в українській соціології була неповною і не була завершена утворенням його вищого щабля – загальної соціологічної теорії. Розглянуто причини методологічного хаосу та фобії до теоретизування, які багато в чому зумовлені так званою “радянською спадщиною” (Soviet legacy). Наголошено, що будівництво загальної соціологічної теорії в обох її гілках (“гранд-теорії” та метатеорії) у сучасних умовах можливе або завдяки зусиллям самих соціологів, або застосуванню міждисциплінарності, і аргументовано, що другий варіант на початку ХХІ ст. є мейнстримом світової соціологічної думки. Нині методологічні повороти (turns) і міждисциплінарність є тими прикладами наукової рефлексивності, які забезпечують вагоме прирощення соціологічного знання у всій його повноті та на всіх щаблях теоретизування завдяки інтерфейсам соціології та інших гілок наукового знання, у тому числі природничих наук. Проаналізовано кейси обміну сенсами між соціологією та філософією (переважно постнекласичною), що можна вважати новим для української соціології; увагу акцентовано на нових можливостях вивчення сучасних соціальних систем в узгодженні з новими відкриттями природничих наук. Обґрунтовано, що такого ґатунку інтерфейси утворюють горизонтальний локус обопільної взаємодії наук без диктату якоїсь із них та на умовах кон­тингентної згоди й полілогу між ними. Сформульовано авторську позицію стосовно тих сенсів, які соціологія сьогодні здатна емітувати за свої межі, на прикладі рефлексій щодо глобалізації та фрагментації людства.

  1. Chernysh, N.Yo. (2018). Condition of contemporary general sociological theorising: global experience and local specifications. Ukr. socìum – Ukrainian society, 1 (64), 19-35 [in Ukrainian]

  2. Romanovskiy, N.V. (2009). Contemporary sociology – determinants of changes. Sotsiologicheskie Issledovaniia – Sociological Studies, 12, 26-35. URL: http://www.isras.ru/files/File/Socis/2009-12/Romanovsky.pdf [in Russian]

  3. Urry, J. (2003). Global Complexity. Cambridge: Polity Press.

  4. Rovenchak, O., Chernysh, N. (2006). Basic concepts and provisions of the socio-cultural approach and the specifics of their application in sociology. Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 1, 37-54 [in Ukrainian]

  5. Romanovskiy, N.V. (2016). Interdisciplinarity: interaction of natural sciences with social and humanitarian knowledge – 17th A. Khartchev Readings. Sotsiologicheskie Issledovaniia – Sociological Studies, 2, 155-157 [in Russian]

  6. Кiyashchenko, L.P. (2016). Interdisciplinarity – the area of interaction of philosophy and sociology. Sotsiologicheskie Issledovaniia – Sociological Studies, 2, 3-11 [in Russian]

  7. Lubskiy, A.V. (2015). Interdisciplinary research: cognitive ‘fashion’ or social ‘challenge’. Sotsiologicheskie Issledovaniia – Sociological Studies, 10, 3-12 [in Russian]

  8. Interdisciplinarity problems of teaching and research in universities. (1972, January). URL: https://www.researchgate.net/publication/234737333_Interdisciplinarity_Problems_of_Teaching_and_Research_in_Universities

  9. Lenk, H. (2009). About the significance of philosophical ideas of V.S. Stiopin. Voprosy filosofii, 9, 9-11 [in Russian]

  10. Reznik, Yu. (2007). Social theory and theoretical sociology on the path of integration. Sotsiologicheskie Issledovaniia – Sociological Studies, 9, 1-17 [in Russian]

  11. Momdzhyan, K.Kh., Podvoiskii, D.G., Krzhevov, V.S., Antonovskii, A.Yu., Barash, R.E. (2016). System-theoretical approach to the explanation of social reality. Philosophical or sociological methodology? Voprosy filosofii, 1, 17-42 [in Russian]

  12. Edwards, M.G. (2013). Misunderstanding Metatheorizing. System Research and Behavioral Science. Wiley Online Library.

  13. Capra, F. (2004). Uncommon Wisdom. Moscow: Sofiya [in Russian]

  14. Capra, F. (2017). The Tao of physics. An Exploration of the Parallels Between Modern Physics and Eastern Mysticism. Moscow: Mani, Ivanov i Ferber [in Russian]

  15. Nazaretyan, A. (2004). Civilizational crises in the context of Universal History (Synergetics – Psychology – Forecasting). Moscow: Mir. URL: http://spkurdyumov.ru/philosophy/civilizacionnye-krizisy-v-kontekste-universalnoj-istorii/ [in Russian]

  16. Haken, H. (1980). Synergetics. Moscow: Mir [in Russian]

  17. Haken, H. (2003). The mysteries of nature. Synergetics: the science of interaction. Moscow: Institut komp’yuternykh issledovanii [in Russian]

  18. Borisov, A. (2017). Explain everything: as a conformal bootstrap solves all the problems of physics. URL: https://lenta.ru/articles/2017/03/06/bootstrap/ [in Russian]

  19. Kazanskii, A.B. Models of Organizationally Closed Systems and Circuits of Development of New Approaches in the Field of Artificial Intelligence and Cognitive Science. URL: http://spkurdyumov.ru/networks/modeli-organizacionno-zamknutyx-sistem/ [in Russian]

  20. Lotov, A. (2008). The bootstrap philosophy. URL: http://alexlotov2.blogspot.com/2008/07/blog-post_24.html [in Russian]

Повний текст