Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Архетипні засади правової ідеології українського суспільства

17
5
Стаття(УКР)(.pdf)

Обґрунтовано архетипні засади правової ідеології українського суспільства на двох основних рівнях її функціонування – повсякденно-побутовому (емоційно-вольовому) та теоретико-правовому як відображення Міфу та Логосу. Це дозволило розглянути правову ідеологію як системну єдність двох нерозривно пов’язаних між собою складових – масових настроїв, емоцій, очікувань і переживань, з одного боку, та сукупність правових ідей, теорій, поглядів і норм, які відображають, оцінюють і цілеорієнтують процес соціальних змін, сприяють зміцненню правомірних засад функціонування держави та суспільства, забезпеченню прав і свобод людини та громадянина, позиціонуванню країни в європейському та світовому просторі, з іншого боку. Зазначені складові утворюють, відповідно, нижній і верхній рівні прояву сутності правової ідеології як відображення й змістовного втілення Логосу та Міфу, Свободи та Блага, Слова, Хаосу та Порядку як визначальних архетипів буття українського народу. Архетипні засади буття українського етносу втілюються у раціональні й емоційні, наукові та психологічні компоненти правової ідеології як складові цілісного теоретико-правового феномену. Архетипні засади правової ідеології українського суспільства доводять нетотожність державно-корпоративного та муніципального права як сутностей, що мають різну суб’єктну визначеність і різноспрямоване функціональне призначення. Це дозволяє наголосити на важливості забезпечення умов їх взаємодоповнюваності у межах єдиної держави: державне управління як цілераціональна діяльність має бути збалансоване самоорганізаційним потенціалом територіальних громад відповідно до архетипів Логосу та Міфу. Архетипні засади правової ідеології українського суспільства дозволяють констатувати, що Україна має постати демократичною країною рівних можливостей відповідно до ментальних, соціокультурних, геополітичних, географічних особливостей буття етносу, що дав назву державі.

  1. Durand, G. (1996). Introduction to Mythology. Myths and societies. Paris: Editions Albin Michel [in French]

  2. Maffesoli, M. (1996). Totalitarian violence. Essay in political anthropology. Paris: Meridians-Klincksieck [in French]

  3. Maffesoli, M. (2017). Praise of relativism. Sociology: theory, methods, marketing, 3, 37-47 [in Ukrainian]

  4. Maffesoli, M. (1988). Tribal times, the decline of individualism in mass societies. Paris: Meridians-Klincksieck [in French]

  5. Jung, K. (2010). Essays on the psychology of the unconscious. Moscow: Kogito-Center [in Russian]

  6. Comte-Sponville, A. (2021). Philosophical dictionary. Paris: Humensis. [in French]

  7. Boulashev, G. (1993). The Ukrainian people in their legends, religious opinions and beliefs. Cosmogonic Ukrainian folk views and beliefs. Kyiv: Dovira [in Ukrainian]

  8. Nediukha, M. (2012). The legal ideology of Ukrainian society: monograph. Kyiv: Lesya [in Ukrainian]

Повний текст